Невже Україна стає на шлях цивілізованих держав на кшталт Канади, Ізраїлю чи США, де лікарська марихуана дозволена законом?
Виконуючий обов'язки голови Державної служби України з контролю за наркотиками Олег Дзісяк пояснив, чому наркополітика щодо деяких речовин повинна змінюватись, як зараз в України вирощують коноплі, людям з якими діагнозами допоможе медична мариухуана та чим допоможуть спеціалісти з Заходу.
Стратегія, котра закладає такі зміни була прийнята ще у 2013 році. Що дає поштовх для реформ, і які завдання ДСКН зараз визначає пріоритетними для України у питаннях наркотиків?
Сьогодні в Україні існує дуже велика проблема – це низький рівень забезпечення людей знеболювальними препаратами, у тому числі опіоідної групи, в основі яких лежить субстанція морфін.
Ми розуміємо, що потрібен також час на обговорення, адже, справді, проект змінює регулювання великого блоку питань відносно обігу підконтрольних речовин у державі. Але ці зміни є вкрай нагальними, наприклад, мова йде про нові ліцензійні норми щодо доступності та легальності знеболюючих для наших військових, особливо на передовій та для оперативно-рятувальних служб.
Саме війна, що досі триває на сході, показала, що воїн повинен думати про перемогу, а не про те, як оформляти циркуляри медичної аптечки, що містить у собі знеболююче.
Законопроект ставить на перше місце людину та забезпечення її прав, там ідеться про гуманістичний підхід, а не бюрократичний чи репресивний.
Варто сказати, що нещодавно я повернувся зі спеціальної сесії Генасамблеї ООН зі світової проблеми наркотиків, де я очолював виїзд української делегації, до якої входили і представники громадських організацій, і церков, і чиновники. Так ось на асамблеї було дуже багато полярних виступів на тему шляхів вирішення проблеми наркотиків.
Наші позиції та наша стратегія там співпала з позицією Євросоюзу. Якщо говорити про обіг наркотиків - на першому місці має стояти людина та забезпечення її прав, а не речовина (наркотична або психотропна).
А якщо перейти на практичний рівень - як він має втілюватись згідно з вашим задумом?
Подивіться, як у нас зараз активно формується ринок технічної коноплі. Наша наука рухалась у бік зменьшення тетрагідроканабінолу (ТГК) у рослинах, і ми можемо похвалитись унікальними сортами з найнижчим його рівнем у світі. Так ось ці сорти дуже швидко знаходять широке розповсюдження серед наших аграріїв, а вже далі з виробленої ними сировини роблять волокно, масло та зерно, застосовують у харчовій чи косметичній промисловості тощо.
Наука й останні дослідження показали також, що окрім ТГК дуже корисними з медичної точки зору є й інші ненаркотичні канабіноїди, що не несуть, у порівнянні з психотропом, загроз. Звідси й велика зацікавленість у витяжці екстрактів саме канабіноїдної маси навіть із невеликим вмістом цього психотропа.
Такі канабіноїди, як канабідіол чи канабіхромен, показали гарні результати щодо лікування онкохвороб, метастаз у організмі. І багато країн зараз культивують технічні коноплі, використовуючи їх витяжку у харчових цілях, бо воно дійсно працює як біодобавка, яка має значний корисний вплив на організм людини. Оця витяжка канабіноїдна також може служити сировиною для фарм-промисловості, для виробництва лікарських препаратів.
Тепер спробуємо подивитись на застосування рослин, у яких міститься психотроп ТГК, режим обігу якого визначає кожна країна сама. Зараз в Україні канабіноїди просто заборонені, немає жодного лікарського засобу зареєстрованого, незалежно від того, чи це наркотичний, чи не наркотичний канабіноїд - жодного.
Виникає питання: чому ми самі себе й своїх людей обмежуємо у тих лікарських препаратах, на основі канабіноїдів, які можуть комусь покращити стан здоров’я, комусь - врятувати життя, а комусь, врешті-решт - полегшать біль? Ми маємо зняти ці обмеження, й держава має надати можливість людям скористатись ось цими сучасними досягненнями медицини.
І ми прекрасно розуміємо, що якщо ми дозволимо у разі прийняття нашого законопроекту, спільного з депутатами, легалізувати культивування і використання у медичних цілях, то будемо стимулювати одразу багато галузей. Йдеться про забезпечення повного циклу: селекція та генетика самої рослини й культур; культивування; переробка; фармацевтична індустрія, де також йдеться про свої наукові дослідження; медицина та сучасні методи лікування, нові хвороби, щодо яких можуть бути застосовані ліки на основі канабіноїдів тощо.
Ми хочемо стимулювати власного виробника, у тому числі завдяки залученням іноземних інвестицій. Адже де є крім гарної родючої землі та кліматичних умов і працьовитих людей ще й гарне правове поле та грамотно побудована державна політика, то, звичайно, це для України величезний плюс, бо з інвестиціями прийде й покращення економічних умов людей.
Сьогодні ми справді можемо вийти у число передових країн з цього питання. З нашим великим науковим потенціалом, який не задіюється, тому що лежить заборона на використання канабіноїдів - це просто неправильно. Ми маємо стимулювати і розвивати його.
Звучить непогано, але ви ж самі розумієте, як легко можна відбивати ваші аргументи, просто лякаючи аудиторію, мовляв, якщо дозволять коноплі – і все пропало. Уявіть собі популіста на телеекрані і те, що він може говорити про наркотики... У цих умовах ви й справді вірите, що Україна у наркополітиці може піти шляхом країн західного світу?
Дивіться, у нас і так рослина сама по собі давно уже легалізована. Що нам потрібно – це легалізувати верхівку рослини, яка власне й називається "канабісом". Саме з верхівки роблять смолу канабісу, витяжки, екстракти, адже там зосереджена найбільша кількість різних канабіноїдів, серед яких є найбільший канабіноїд – психотроп.
Ось цей психотроп – ТГК – він як раз і є тим імператором, до якого тягнуться усі інші канабіноїди, чим вищий його рівень у рослині, тим вищий також рівень інших канабіноїдів. Саме наявність ТГК і його психотропна дія поставила саму рослину у перелік наркотичних.
Про що ідеться - це про зміну статусу обігу канабісу, ми хочемо перенести його із категорії "заборонено" у категорію "обіг яких обмежено". Тобто ми уможливимо використання відповідних субстанцій за наявності ліцензій та необхідних дозвільних документів. Станом на сьогодні це зовсім неможливо, та з вирощених конопель сьогодні знищується уся біомаса цих верхівок і листочків. Це дало поштовх для наших генетиків вивести сорт з мінімальним вмістом психотропу, наше світове досягнення, про яке я вже казав.
Якщо ми ведемо мову про медичне використання, то маємо розуміти, що тут цікавий і сам психотроп, адже він виліковує багато таких хвороб, які дійсно тяжко виліковуються іншими препаратами. Наприклад, є позитивні результати щодо лікування дитячої епілепсії, хвороби Паркінсона, Альцгеймера, серцево-судинних захворювань.
Чи йде мова про застосування канабіноїдів у рамках реабілітації військовослужбовців, тобто у терапевтичних цілях, чи програмах замісної терапії (у разі такої потреби)?
Щойно закон дозволить використання у медичних цілях – з’явиться зелене світло, можливість.
Дуже прогресивне бачення. А на кого Україна орієнтується, формуючи власну наркополітику щодо медичного застосування канабіноїдів?
Саме стосовно канабіноїдів ми орієнтуємось у першу чергу на Канаду, США та Ізраїль.
Під час спец-сесії Генасамблеї ООН щодо наркотиків ми проводили двосторонні зустрічі із делегатами цих країн, де були керівники профільних міністерств цих кран (МОЗ, МВС ) та спеціалісти. Нам вдалось домовитись про взаємну співпрацю та обмін дослідженнями та сучасними винаходами.
Зокрема нас підтримала Канада, її представники висловили готовність надати нам свої дослідження для того, щоб ми впроваджували у життя медичне застосування канабіноїдів. Ізраїль також дуже зацікавився співпрацею з нами в цьому напрямку.
Тому, я думаю, що задача й обов'язок держави у нашому випадку – це дати можливість людям скористатись цими сучасними міжнародними досягненнями медицини, як користуються цими досягненнями вже зараз у Канаді, США, Австралії тощо.
Окремо також хотів сказати про досвід Італії, де за фінансовою підтримки держави почала роботу ціла велика програма підтримки та реабілітації військовослужбовців, яка допомагає позбутись ось цього пост-військового синдрому, стресу, який часто з'являється після участі у бойових діях. У США, щоправда, не в усіх штатах, також використовується марихуана у медичних цілях для допомоги військослужбовцям, які брали участь у бойових діях. Так, канабіс справді допомагає знімати стрес, і це як раз вплив цього психотропу.
Завжди має йти мова про медичні цілі. Що це значить?
Це коли використання канабісу відбувається під суворим наглядом та контролем самого лікаря, який виписує препарат цієї канабіноїдної групи, а отже й несе відповідальність, перед усім персонально перед пацієнтом.
Чи зможуть хворі вирощувати самі собі лікарський засіб?
Ні, мова йде лише про юридичні особи. Якщо ми приймемо законопроект – там буде чітко прописано, хто матиме право культивувати. Однозначно, це ліцензійний вид діяльності, це чіткі правила поведінки, й у нас зараз фізичні особи не розглядаються у якості можливих ліцензіатів.
Але насправді ви задали дуже цікаве й правильне питання, адже дійсно, якщо ми дозволимо у медичних цілях, то чому людина не може для себе та для власного медичного застосування вдома культивувати необхідні рослини?
Ви знаєте, це наступний етап, і я думаю, що тут ініціатива повинна перед усім надходити від самого суспільства, від інститутів громадянського суспільства, активістів, власне хворих людей. Чому? Тому що у даному випадку, як ви бачите, місце має наша ініціатива як державного органу, народних депутатів, і ми, в свою чергу, також дивимось на те, як суспільство сприймає нашу ініціативу.
Важливо сьогодні нам із вами, представниками медіа, коректно надавати інформацію громадянам, тобто робити це у правильній площині. Щоб ми мали змогу самі виробляти ліки замість тих, що імпортуються, і ціни на які набагато вищі. Звідси відповідна реакція держави, політика якої у цьому питанні спрямована перш за все на забезпеченні населення якісними і доступними по ціновому фактору знеболювальними препаратами.
Перший крок у цьому напрямку – це дати можливість власного культивування маку і конопель для їх використання у наукових та медичних цілях. Саме медичні цілі спонукають нас отримати власну сировину, з якої вже далі буде вироблятись власна субстанція для виготовлення необхідних на сьогодні в Україні ліків.
Ми знаємо, що в Україні вкрай складна ситуація з онкозахворюваннями, але чи можна сказати, що саме війна загострила питання доступу до наркотичних медпрепаратів і, відповідно, служить стимулюючим фактором, завдяки якому Ваші ініціативи можуть знайти відгук у парламентарів та громадськості?
Ви праві, саме війна та велика кількість онкохворих, особливо серед дітей, якраз стимулює з боку держави перегляд наркополітики, спонукає до підтримки вітчизняного фармвиробника і відповідно його забезпечення власною, а не імпортованою наркосировиною.
Тому, дійсно, ми працюємо тісно з депутатським корпусом, можемо говорити про підтримку та розуміння нових підходів з наркополітики також і з боку Кабміну, зокрема у питанні використання у медичних та наукових цілях наших традиційних культур - маку та коноплі.
Ці зміни закладені й у наркостратегії до 2020 року, зараз головна задача всіх сил суспільства, державних органів та медіа - це консолідовано підійти до конкретних змін та власне до їх конкретних результатів.
Що необхідно, щоб наркостратегія до 2020 року запрацювала відносно забезпечення доступу до медпрепаратів, виготовлених на основі канабісу та маку власного виробництва, які законодавчі зміни мають бути внесені?
На разі у нас є діючий закон про обіг наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, і ми, на підставі перегляду нашої наркополітики, розробили відповідний законопроект про внесення змін до нього стосовно забезпечення країни власною наркосировиною.
Ви казали про те, що у питаннях обігу наркотиків на першому місці має стояти людина, а не речовина. Поки що у нашій країні це, очевидно, інакше. Якщо подивитися на те, як працює система в Україні, ми побачимо гонитву за речовинами. Є багато статистики про те, скільки речовин вилучається, й на цьому тлі майже не видно набагато страшнішої статистики про те, скільки людей опинилися під тиском кримінальних справ. У цій площині можуть бути якісь зміни?
У нас у державі є проблема – це дуже низькі дози, за які можуть відкриватись кримінальні провадження.
Нам вкрай необхідно якнайшвидше підняти планку по цим дозам, вийти хоча б на середньоєвропейський рівень, бо наразі навіть Російська Федерація тут виявилась прогресивнішою за Україну, де була піднята планка у питаннях "без мети збуту". Що таке "без мети збуту"? Це як раз споживачі.
Але, почавши вивчати це питання глибше, ми виявили, що у процесі методології самої дози необхідно виходити не з розміру, кількості біомаси (того ж канабісу), а з кількості діючої речовини. Тобто якщо предметом контролю є ТГК, то саме його кількість має лежати в основі вирахування дози, а не кількість якогось бур’яну, листя якогось. Ще раз таки згадаю сорт коноплі наш, де на міжнародних експертизах не могли знайти ТГК - він слугує у тому числі й доказом, що не завжди канабіс – це саме той канабіс, яким лякають людей.
Таким чином питання підняття планки має вирішуватись в два кроки - спершу змінення методології та закладення в основу кількість речовини, далі уже - підіймати планку, орієнтуючись на європейський досвід.
Ці зміни у цілому закладені у стратегії з наркополітики України. Держава має перестати витрачати величезну кількість коштів на правоохоронну систему, на правосуддя, на пенітенціарну систему, котра, до того ж, переповнена.
Ми маємо уберегти людей від того, щоб потрапивши до пенітенціарної системи й залишаючись залежною, вони набували кримінальних зв’язків, потрапляли під вплив відповідного середовища, формували попит на наркотик, що злочинним шляхом все ж якось потрапляє у місця позбавлення волі.
Вже не кажучи про те, як поширюються інфекційні захворювання в українських СІЗО та тюрмах. Отже, якщо мислити у світлі криміналізації та репресивної логіки – можна все залишити як є, але якщо ми хочемо допомагати людині, якщо поставимо на перше місце її здоров’я та доступ до лікування, нам потрібен інший підхід.
Дмитро Литвин, Назарій Совсун, Антон Томазов
