Несприйняття «інших» — за кольором шкіри, розрізом очей, ґендером, сексуальністю, етнічною, громадянською або культурною приналежністю — можна уподібнити до переповнених смітників, які смердять на всю країну.
Щороку ця ненависть стає причиною тисяч сутичок, кількох сотень нападів, десятків епізодів насильства та знущань.
У цьому проекті представлено злочини на ґрунті ненависті, зафіксовані протягом останніх восьми років.
Через терпиме ставлення суспільства до агресії як у культурній, так і в законодавчій площині злочини з мотивів ненависті толерують або не помічають. Найчастіше жертви мають вагомі причини не довіряти правоохоронній системі, бо звернення у міліцію асоціюються в них із додатковими часовими, фінансовими та моральними витратами.
За свідченням правозахисників, проблема має дві сторони медалі: з одного боку, вразливі групи та меншини не розуміють, для чого потрібно наполягати на конкретній кваліфікації злочину, а з іншого боку, правоохоронні органи та судова система не вважають таку кваліфікацію необхідністю.
Тому 60 унаочнених випадків прямої фізичної агресії є лише краплею у морі насильства, підживлюваного заздрістю, меншовартістю, законодавчим та економічним знеціненням людського тіла.