Хроніка ненависті
Злочини на ґрунті ненависті з 2009 по 2016
Ненависть та агресія рідко коли спалахують зненацька. Як правило, їм передує поділ людей на «ми» — свої, подібні, передбачувані, та «вони» — несхожі, незрозумілі, інакші.
Несприйняття «інших» — за кольором шкіри, розрізом очей, ґендером, сексуальністю, етнічною, громадянською або культурною приналежністю — можна уподібнити до переповнених смітників, які смердять на всю країну.

Щороку ця ненависть стає причиною тисяч сутичок, кількох сотень нападів, десятків епізодів насильства та знущань.

У цьому проекті представлено злочини на ґрунті ненависті, зафіксовані протягом останніх восьми років.

Через терпиме ставлення суспільства до агресії як у культурній, так і в законодавчій площині злочини з мотивів ненависті толерують або не помічають. Найчастіше жертви мають вагомі причини не довіряти правоохоронній системі, бо звернення у міліцію асоціюються в них із додатковими часовими, фінансовими та моральними витратами.

За свідченням правозахисників, проблема має дві сторони медалі: з одного боку, вразливі групи та меншини не розуміють, для чого потрібно наполягати на конкретній кваліфікації злочину, а з іншого боку, правоохоронні органи та судова система не вважають таку кваліфікацію необхідністю.

Тому 60 унаочнених випадків прямої фізичної агресії є лише краплею у морі насильства, підживлюваного заздрістю, меншовартістю, законодавчим та економічним знеціненням людського тіла.
До хроніки потрапили добре задокументовані та висвітлені правозахисниками і ЗМІ справи, ненависницький мотив яких не викликає сумніву.
Злочини на ґрунті ненависті вчиняються з мотивів упередженого ставлення до людини за певною ознакою, якою може бути наприклад, «раса», релігія, світогляд, етнічна приналежність, мова, сексуальна орієнтація чи ґендерна ідентичність.

Утім, відсутність розгорнутого переліку критеріїв упередження дозволяє уникати кваліфікації насильницьких нападів як злочинів на ґрунті ненависті. Приміром, у 2011 моніторинг Харківської правозахисної групи засвідчив 35 фактів нападів на іноземців. За даними МВС було скоєно 33 напади, але жоден з них не був кваліфікований як злочин на ґрунті ненависті.

У хроніці, зокрема, було використано дані програми «Моніторинг антисемітизму та ксенофобії», яка реалізується В'ячеславом Ліхачовим.
2009
Побиття Анатолія Ульянова
13 березня, коли арт-критик Анатолій Ульянов повертався після антицензурного інтерв'ю каналу НТН, на нього на вулиці напав невідомий. Чоловік наздогнав Ульянова біля Оперного театру в Києві, плюнув йому в обличчя, розтрощив окуляри та став наносити удари по руках та голові.
Потерпілий написав заяву у міліцію. Уітм, правоохоронці прозоро дали зрозуміти, що розслідувати інцидент не вдасться, оскільки загрози життю заявника немає, а діяльність культурного оглядача — це малоймовірна причина для нападу.

Після цього нападу праворадикали посилили цькування Ульянова нагадуваннями «про те, як незручно збирати вибиті зуби поламаними руками».
Телевізійний сюжет про побиття Ульянова. Анатолій Ульянов розповідає подробиці інциденту. Лідер "Братства", Дмитро Корчинський, виправдовує дії нападника.
Катування дніпропетровського студента
Мухамеда Турабая
27 квітня декілька невідомих напали на дніпровського студента Мухамеда Турабая, вигукуючи при цьому расистьскі образи. Затягнувши студента у підворіття, нападники протягом 40 хвилин чинили над ним тортури: били, душили, мочилися на нього та гасили об його тіло цигарки. Потім опускали голову хлопця у ємність з водою, яку знайшли поблизу.
Мухамеда було госпіталізовано у міську лікарню з черепно-мозковою травмою, струсом мозку та численними тілесними ушкодженнями.

Протягом дев'яти років перебування в Дніпропетровську хлопець відчував себе на українській землі у безпеці. Але після нападу він впав у депресію. Його жінка-українка Ольга Бабенко була шокована не менше, ніж сам Мухамед. На її думку, катування чоловіку влаштували місцеві ультраправі.

Утім, міліція не була схильна розглядати національну ворожнечу як мотив злочину. Місцеве слідство повідомило, що кримінальну справу щодо зловмисників було порушено за статтею «злісне хуліганство».
Підпал київської «Я Галереї»
30 вересня 2009 року було підпалено арт-галерею «Я Галерея» Павла Гудімова. По собі нападники залишили промовисте гомофобне графіті «Ні содомії! ОУН».
Дві пляшки з коктейлем Молотова залетіли у розбите вікно після дискусії, яка проходила у галереї напередодні і стосувалася антології «120 сторінок Содому» та заборони фільму «Бруно».

Більшість провідних ЗМІ оминули мовчанням інцидент із підпалом. Редактор часопису «Критика» Андрій Мокроусов зазначив, що «така прикра громадська байдужість спонукатиме погромників, які за вельми короткий час пройшли шлях від майонезу і товченого перцю до побиття і підпалів, чинити щораз гірше насильство».
2010
Зрив рівноправницької акції «Gender Lviv»
13-го березня на площі біля Оперного театру у Львові пройшла акція за рівні права жінок та чоловіків, організована польсько-українською правозахисною групою «Gender Lviv».
Агресивні футбольні фанати і праворадикали намагалися образливими речівками зірвати проведення акції.
Учасники акції тримали транспаранти з написами «За гендерну рівність», «Рівні права» і скандували гасла «Кухня і мода – це не свобода».

Довкола маніфестанток зібралися агресивні юнаки з футбольною атрибутикою, які почали скандувати на противагу учасникам акції лайливі вірші, вимагаючи припинити акцію. Серед них, зокрема, були представники ВО «Свобода».
Побиття афро-українського співака
Стівена Окурута
Стівен Окуруту демонструє рентгенівський знімок,
зроблений після побиття для судово-медичної експертизи.
18 липня охоронці харківського супермаркету «Таргет» підійшли до Стівена Окурута, афро-українського співака з музичного колективу «Чорнобривці», та веліли йому йти за ними у службове приміщення.
«Один із правоохоронців почав торкатися моїх геніталій, питати, якого розміру мій член», — пояснив Стівен в інтерв'ю медіа-групі «Об'єктив».

Нецензурно лаючись, охоронці почали бити його — спочатку гумовим кийком, а потім руками й ногами.

«Ти розумієш, з ким ти зв'язався? Я — расист! Я вас ненавиджу! Чому ви в себе вдома не залишаєтесь, а сюди, на Україну, приїздите?» — згадує Стівен слова одного з охоронців. Люди у формі також звинуватили музиканта у крадіжці золотої обручки, яку вони помітили у нього на пальці.

Стівена госпіталізували з переломами пальців, забоєм грудної клітини та чисельними травмами. Стівен подав заяву у прокуратуру, але за місяць по тому правоохоронці відмовили йому у порушенні кримінальної справи.

Як наслідок — Державна служба охорони вирішила засудити співака за «наклеп», бо її іміджу, буцім, було завдано шкоди. Моральну шкоду ДСО оцінила у 100 тисяч грн. Але Стівен не здався: він звернувся у вищі судові інстанції, щоб довести, що його права було порушено.
В інтерв'ю, яке Стівен Окурут дав медіа-групі «Об'єктив», він розповів подробиці інциденту,
наголосивши на расистському характері злочину
Вбивство макіївської ромки заточками
Під час слідчого експерименту та на судовому засіданні обвинувачені пояснили,
що вбиваючи ромку, вони мали на меті «очистити місто від наркоторговців»
У листопаді 2010 року у місті Макіївка Донецької області було вбито 51-річну місцеву ромку. Вона померла у лікарні, куди її доправили після того, як знайшли на вулиці. На тілі жінки було знайдено більше двадцяти глибоких колотих поранень.

За підозрою у вбивстві затримано двох братів — віком 23 та 19 років, родом із Харцизька. Брати цікавилися історією та ідеологією Третього рейху. Вони почали сповідувати принципи «чистоти нації, і тому їм не подобалися п'яниці та наркомани, які, нібито, псують життя не тільки собі, але й зводять з життєвого шляху інших людей. Згодом, зловмисники дійшли висновку, що особи, які торгують наркотиками, не мають права на життя, і вирішили діяти. Купивши в магазині викрутки та загостривши їх, вони рушили на «пошук наркоторговців». Побачивши біля автовокзалу ромку-жебрачку та запідозривши її у розповсюдженні наркотиків, вони простежили за нею до безлюдного місця і там забили її заточками.

Міліція відмовилася визнавати вбивство як вчинене на підставі ненависті. Пізніше кримінальну справу було перекваліфіковано з «навмисного вбивства» на «вбивство з мотивів расової або національної нетерпимості».
2011
Напад на нігерійця Віктора Ігбоквуме в метро
4-го квітня у вагоні київського метро зловмисники напали на 45-річного нігерійця, громадянина України, Віктора Ігбоквуме.

Віктор живе в Києві вже 18 років, він одружений на киянці. За його словами, прямо у вагоні до нього підійшов хлопець напідпитку та без зайвих слів почав бити по обличчю. До побиття долучилися ще двоє чоловіків.

Віктора штовхнули на сидіння, розбили йому обличчя й поставили синець під оком. На щастя, пасажири викликали міліцію, і при виході з вагону одного з нападників на місці затримав правоохоронник. Двом іншим вдалося втекти.

Кримінальну справу було порушено за статтею «хуліганство». За словами речниці МВС Керницької, приводу вважати побиття злочином на ґрунті расової дискримінації не було.
Один із пасажирів сусіднього вагону зміг зняти відео інциденту на мобільний телефон.
На відео чітко видно, що нападників троє
Спланована агресія проти іноземних студентів
у Луганську
1-го листопада у Луганську відбулося декілька інцидентів, пов'язаних з насильством з мотивів ненависті.

Спочатку група з 20 молодиків, озброєних бейсбольними битами, розтрощила кіоск «Шаурма фаст-фуд Стамбул» напроти Луганського університету. Постраждав продавець кіоску. Також було розбито сусідній кіоск з продажу мобільних телефонів.
Після погрому група рушила до гуртожитку університету. Там вони, вигукуючи ксенофобські образи, побили чотирьох іноземних студентів і розтрощили шибки у гуртожитку. Постраждали студенти з Азербайджана, Індії, Туркменистана. Шістьох учасників погрому затримали. Четверо з них — активісти праворадикальної організації «Патріот України».

Пізніше адвокат постраждалих повідомив, що у нападі на іноземних студентів і на продавця фастфуду звинувачують також професійних спортсменів з луганського клубу «Донбас». За словами адвоката, підозрювані брали участь у боях без правил, зокрема було названо імена Володимира Скавинського, Андрія Співака, Валентина Рибалки.

Правоохоронні органи порушили кримінальні справи за статтями «хуліганство» та «розбій».


Володимир Скавинський (ліворуч) та Андрій Співак (праворуч) спортсмени, члени луганського спортивного клубу «Донбас», які займалися тайським боксом та боями без правил. Вони стали фігурантами кримінальної справи, порушеної внаслідок побиття іноземних студентів біля гуртожитку Луганського державного університету.
2012
Напад на учня Йешиви Арона Гончарова
У ніч на 8 квітня, після святкування Песаха на учня київської Йешиви при синагозі Бродського, Арона Гончарова, було скоєно напад. Він вийшов з синагоги після опівночі: його вихід зафіксували камери. У синагогу парубок вже не повернувся. Головний равин України Моше Асман та учні Йешиви шукали його всю ніч. Вранці Арона було знайдено у міській лікарні № 17, куди він потрапив непритомний з важкою травмою черепа.
Працівники швидкої допомоги, виявивши Арона Гончарова на вулиці, доправили його до лікарні. Стан чоловіка потерпілого було оцінено як критичний. Міліція розпочала розслідування.

Обличчя парубка було понівечене настільки, що, за словами равина, його вкрай важко було упізнати. Виявилося, що нападники вдарили Гончарова пляшкою по голові, а потім жорстоко побили.

Єврейська громада Києва вважає, що йдеться про черговий напад антисемітів.
Підпал табору ромів на Березняках у Києві
На початку червня до табору ромів, що був розташувався на масиві «Березняки» в Києві, серед ночі навідалася група невідомих, що складалася з 10 – 15 чоловіків. Потрощивши житла ромів, нападники їх підпалили.
У нападниках роми впізнали переодягнутих співробітників міліції, які приходили до них раніше з метою вимагання грошей. Агресивно поводячись та стріляючи у повітря, нападники вигнали мешканців табору з їхніх хиж. З метою залякати ромів, переодягнуті міліціонери вбили собаку, який жив у таборі.

Березняківський табір був домівкою приблизно для 70 людей; всі вони були вихідцями з Закарпаття. За словами голови «Конгресу ромів» П. Григоріченка, мешканці табору переважно заробляли на металобрухті, однак не всі повнолітні мали посвідчення особи, що ускладнило спілкування з міліцією. «Документи згоріли разом із житлом», — пояснили мешканці табору. Цей напад на табір ромів стався вже не вперше.

Прес-служба Дніпровського району Києва порадила постраждалим ромам звернутися до прокуратури. Утім, за відсутності документів, зробити це не вдалося.
Роми зібрали те, що вдалося врятувати від вогню.
У багатьох мешканців табору погоріли особисті речі та документи
Напад на організаторів «Київ-Прайду»
Побиття члена оргкомітету «Київ-Прайду» Святослава Шеремета.
На 21 травня у Києві було заявлено проведення «Київ-Прайду». З цієї нагоди декілька сотень агресивно налаштованих молодиків вийшли на вулиці в центрі міста з наміром перешкодити проведенню заходу. Серед них були як члени християнських громад, так і учасники праворадикальних об'єднань (ВО «Свобода», проросійське «Верное казачество»).
Оскільки міліція відмовилася гарантувати безпеку на ЛГБТ-заході, марш довелося скасували. Попри це, коли член оргкомітету «Київ-Прайду» Святослав Шеремет та ЛГБТ-активіст Тараса Карасійчук поверталися додому після прес-конференції, присвяченої скасуванню маршу, невідомі в масках напали на них ззаду та побили.

Було порушено кримінальну справу за «хуліганство».
На інтернет-ресурсах праворадикалів з'явилося відео побиття Святослава Шеремета
2013
Хвиля агресії проти іноземних студентів
Сумського університету
15 листопада у п'ятницю, після матчу «Україна - Франція» іноземні студенти Сумського державного університету відпочивали у центрі міста. Зненацька до іноземців підбігли невідомі молодики та почали їх бити.
Побиття повторилося і через день — у неділю, але вже біля медичного факультету СумДУ.



Студент з Азербайджану повідомив, що перебував на вулиці, коли до нього підійшла компанія молодих людей. Вони почали вимагати в нього телефон, а коли він відмовив, вони стали знущатися з нього. Загалом було побито четверо студентів — вихідців з Узбекістану, Азербайджану та Іраку. Іракця довелося госпіталізувати з черепно-мозковою травмою.

Нападники мали ознаки належності до праворадикалів: обличчя були закриті банданами з неонацистською символікою. Дехто з молодиків мав нацистські татуювання. Під час нападу було чути, як вони вигукували «Україна для українців!», «Геть чурки з України!».

Уже в понеділок понад сто студентів-іноземців зібралися під стінами Сумського університету з метою домогтися захисту від ректора. Але керівництво вишу не поспішило захистити студентів. Проректор СумДУ В. Карпуша заявив, що іноземці самі винні: замість того, щоб бути у гуртожитку в нічний час, вони, буцім, шукають пригод на вулиці. Міліція стверджує, що іноземці не схотіли з ними спілкуватися. Ніяких скарг та заяв до правоохоронців не поступало. Студенти медичного факультету СумДУ зібрали підписи для ректорату, сподіваючись отримати допомогу та захист.
Студенти-іноземці зібралися під стінами СумДУ, щоб домогтися від керівництва вишу захисту від нападників-расистів
2014
Побиття культуролога Василя Черепаніна
23-го вересня близько 19:15 на Контрактовій площі в Києві семеро невідомих у камуфляжі напали на редактора журналу «Політична критика», викладача кафедри культурології «Києво-Могилянської академії» Василя Черепаніна. Вигукуючи звинувачення у сепаратизмі, нападники жорстоко побили його на очах у перехожих.
Пан Черепанін дістав важкі тілесні ушкодження — забої та перелом кісток обличчя. Черепанін подав заяву про своє побиття у правоохоронні органи. Триває слідство.

Черепанін пов'язує цей напад зі своєю професійною діяльністю у Центрі візуальної культури, а також із своєю громадською діяльністю. З огляду на стиль нападу та образи, які нападники вигукували на його адресу, Черепанін вважає, що його побили неонацисти.
Василь Черепанін розповів в інтерв'ю «Громадському» ТБ про хід розслідування у справі його побиття.
Побиття та захоплення в заручники нігерійців
У ніч на 19 травня до луганського ресторану «Баккара» зайшли бойовики із зброєю. Серед відвідувачів вони помітили чорношкірих хлопців, які виявилися нігерійськими студентами. Бойовики наказали їм вийти з ними на вулицю.
На вулиці африканців побили, вигукуючи расистські образи: не добираючи слів, їх називали «чорножопими». У нігерійців відібрали ключі від їхньої машини та повезли у невідомому напрямку.

Пізніше бойовики пояснили, що в африканських студентів, нібито, було знайдено наркотики. Також, згодом стало відомо, що деяких студентів відпустили після втручання посольства Нігерії. ЗМІ також повідомляли, що в Луганську сепаратисти продовжували утримувати декілька нігерійців у полоні, використовуючи їх у якості рабів.
За даними ЗМІ, бойовики використовують нігерійських студентів у якості рабів.
2015
Серія нападів на іноземних студентів
Харківського університету
Ввечері 12 червня у Харкові група з 30 - 40 молодиків у масках та балаклавах атакували людей поблизу гуртожитків, в яких живуть іноземні студенти. Біля гуртожитків нападники розділилися на дві групи. Деякі з них були озброєні бейсбольними бітами та ножами.


Молодики побили як українських, так і іноземних студентів. Дев'ятеро потерпілих було госпіталізовано з черепно-мозковими травмами та колото-різаними пораненнями. Четверо з потерпілих — громадяни Йорданії. Нападники також взялися бити автомобілі, шибки, і забили до смерті двох собак.

Міліція затримала п'ять осіб. Правоохоронними органами було відкрито впровадження за статтями «хуліганство», «замах на вбивство», «розбій».
Автор(к)и та укладач(к)и: Анастасія Живкова та Андрій Андрусяк
Фото і відео, використані в проекті:

facebook @Chris Collison, Наталія Машарова, «Територія закону» (5-й канал), smi.dp.ua,
yagallery.com.ua, Gender Lviv,
segodnya.ua, objectiv.tv, ntn.ua,
  • .
  • .
  • Луганск.comments.ua, photo.unian.net, tsn.ua, tv-rts.ru, us6.campaign-archive2.com, Громадське ТБ, podrobnosti.ua, Ukraine News
ПРОЕКТ НЕ Є КОМЕРЦІЙНИМ.

БУДЬ ЛАСКА, НЕ ВИКОРИСТОВУЙТЕ ФОТО, ВІДЕО ТА ТЕКСТ В КОМЕРЦІЙНИХ ПРОЕКТАХ
Made on
Tilda