Що потрібно і чого не слід робити, аби вберегти здоров'я та уникнути драматичних наслідків, розповіла адвокатка Євгенія Закревська.
Розглянемо затримання через призму завдань і проблем, з якими стикається затримуваний до приїзду адвоката.
У процесі затримання вам можуть завдати тілесних ушкоджень. Серед основних проблем, які можуть стати критичними під час арешту: серце, специфічні захворювання, необхідність приймання препаратів, тощо. Треба також пам’ятати, що правоохоронці можуть застосувати проти вас тортури.
Якщо відчуваєте проблеми зі здоров`ям, слід сказати: "Я прошу викликати лікаря/швидку. В мене запаморочення, гострий біль у серці і т.д." – та перерахувати симптоми.
Якщо ж ваші прохання не почули, слід повторювати їх усім особам, яких ви зустрічаєте.
"Від патрульного до слідчого і керівника ГУНП. Пишіть вимогу про виклик лікаря і погане самопочуття (бажано з конкретикою, особливо якщо конкретика загрозлива), а також про факт побиття і тортур, якщо оцінюєте, що це безпечно для вас у цей момент, у всіх паперах, що дають на підпис, – протокол затримання, пам’ятка про роз’яснення прав та обов’язків, протокол допиту", – підкреслює експертка.
Задля своєї юридичної безпеки під час затримання чи арешту слід пам’ятати: не давати доказів проти себе, не давати інформацію для отримання або штучного створення доказів проти себе; по можливості спростувати версію правоохоронців; не підписувати того, що могло б зашкодити у подальшому розгляді справи.
Варто зауважити, що спростування версії правоохоронців може загрожувати вашій фізичній безпеці. Це стосується випадків, коли вас під загрозою тортур примушують оговорити себе чи когось.
"Тут потрібно розуміти, що КПК 2012 року не вважає протокол допиту на досудовому розслідуванні доказом. Лише покази, надані в суді. Але на етапі розгляду запобіжного заходу такий протокол буде використовуватися для обґрунтованості підозри", – розповідає Закревська.
Також існують деякі нюанси з пунктом щодо непідписання документів, які можуть зашкодити у подальшому розгляді справи.
"Кожен документ слід розглядати як засіб донесення інформації до судді, що буде обирати запобіжний захід", – нагадує експертка.
Які документи дають підписати:
1. Протокол затримання. Зверніть увагу і виправіть (впишіть в графі заяви і клопотання, або в кінці перед підписом) наступні позиції:
*час затримання – коли затримали фізично, а не коли приїхала слідчо-оперативна група ,чи коли доставили у відділок (з цього моменту рахуватимуть час, який вас мають право протримати – 72 години з моменту затримання в кримінальній справі)
*опис речей – чітко зафіксувати усе те, що вилучили (виправити розпливчасті описи на конкретні. "Предмет, схожий на ніж" – на канцелярський чи перочинний ножик, "рідина жовтого кольору" – на "Живчик", "речовина рослинного походження" – на чай чи табак і т.д.)
*вказати, що ви бажаєте запросити конкретного адвоката і зазначити його прізвище. Якщо такого не має – то просто – написати про бажання мати адвоката.
2. Пам’ятка про роз’яснення прав і обов’язків. Обов’язково візьміть собі копію, на якій має бути номер провадження, ПІБ, посада і підпис слідчого. Уважно прочитайте і при потребі – користуйтеся.
3. Протокол допиту. Наполягати на адвокаті до початку допиту. Знову ж таки можна зазначити як конкретного адвоката, так і без зазначення прізвища.
*Прямо вписати в протокол, якщо наполягають на проведенні допиту (там є спеціальна графа).
У вас є право не давати покази. Як взагалі – згідно ст. 63 Конституції, так і не відповідати на конкретні питання без пояснення причин – ст. 42 КПК. Але потрібно розуміти, що є і ПРАВО давати пояснення, спростовувати підозру. Бувають випадки, коли його доцільно використати.
Наприклад, коли є впевненість, що затримання – добросовісна помилка, а не спланована "підстава", або щоб довести в суді при обранні запобіжного, що ви заявили про алібі, а слідчий його не перевірив – спростування обґрунтованості підозри.
Але остерігайтесь відкривати зайві докази невинуватості, щоб не дати можливості їх знищити чи дискредитувати – створити штучні контрокази. Один, два, які найважче спотворити чи неможливо знищити. Наприклад, ви були на заході, де вас бачило 150 осіб і відео вже виклали в інтернет + це підтвердить білінг телефону.
Алгоритм: якщо стрес, погане самопочуття, нерозуміння ситуації – просто відмова із поміткою "бажаю користуватись допомогою адвоката при допиті". Дочекатись прибуття адвоката і погодити позиції. Не просто "відмовляюсь на підставі ст. 63", як будуть просити. А бажаю при допиті користуватись правовою допомогою адвоката.
Якщо через якісь обставини вирішили, що доцільно щось сказати, або немає можливості відмовитись (див п. 1), або наполягають та погрожують, або немає свого адвоката, або потрібно тягнути час – є право попросити самостійно викласти свої покази в протоколі допиту (в протоколі є така графа).
Вписати туди коротко те, що не може зашкодити, але може допомогти спростувати підозру на запобіжному (+ знову ж зазначити про порушення/побиття під час затримання і прохання викликати лікаря) і далі відмовитись відповідати на питання.
Якщо у слідчого вже є ваш протокол із відмовою по 63-й статті, іншої можливості надати покази до розгляду запобіжного може не бути. А 63-тя при запобіжному – не завжди найкращий варіант. Тому часто слідчі самі підштовхують до відмови від показів із посиланням на 63-тю статтю, якщо розуміють, що визнання вини, чи самообомови не буде.
Затримання чи арешт зазвичай відбуваються раптово, а телефони, планшети чи інші носії інформації, які будуть із вами в цей час, вилучать і одразу перевірять. Після цього їх можуть передати на експертизу, яка дозволить правоохоронцям отримати взагалі всю інформацію і доступ до акаунтів. Навіть ту, про яку ви давно забули.
Носії інформації:
Щоб забезпечити захист цієї інформації, слід:
Ми не зобов`язані давати правоохоронним органам паролі. Також телефон не бажано прив’язувати до робочої пошти.
Можете використати аргумент "цей телефон містить переписку з моїм адвокатом". Це потрібно і озвучити при вилученні, і вписати в протокол затримання, де перераховуються вилучені речі.
Потрібно розуміти, що це може (не завжди!) ускладнити процесуальне використання отриманої інформації. Але ніяк не убезпечить саму інформацію.
Окремо в пункті про захист інформації є пункти для журналістів.
Журналісти при допиті, навіть при допиті як свідки, мають право не розкривати джерело, якщо інформація надавалась на таких умовах. Стаття 65 КПК
Рекогносціювання – збір і фіксування інформацію про причину затримання, справу.
Виясніть і запам’ятайте:
В кого питати?
Якщо інформацію можна записати, то право на це є. Для цього можна використати пам’ятку (частина інформації вже там, частина – на зворотньому боці)
Що питати:
Протокол:
Кому передати інформацію:.
1. Своєму адвокату – бажано знати телефон. Прямо по телефону, або коли приїде.
2. Комусь із близьких родичів – слідчий має надати можливість зателефонувати. Не завжди працює.
3. Адвокату безоплатної правової допомоги. Не відмовлятись, коли він приїде, аж поки не прибуде адвокат за договором (свій). Адвокат БПД може бути зв’язком з зовнішім світом. Його можна попросити зателефонувати рідним. Передати інфу, дати інструкції.
Відмова від адвоката має відбуватись в присутності адвоката. Але цього не завжди дотримуються. Центр БПД мають повідомити про затримання якнайшвидше. Центр має впродовж трьох годин направити вам адвоката. Але реальність може бути – 5-6 годин з моменту затримання, а то і довше.
Якщо вам кажуть писати пояснення, то це, ймовірно, адміністративне затримання. Потрібно з’ясувати – з якого приводу писати, в чому вас підозрюють і зазначити це в поясненнях.
Протокол затримання зазвичай складають у відділку. Набагато пізніше затримання – про треба зазначити це в протоколі.
У вході до відділку відбувається реєстрація – дають розписатись в журналі. Перевірити час. І “затриманий”, а не “запрошений” – виправити.
Якщо це адміністративне затримання, то мають право тримати не довше трьох годин.
Якщо потрібен адвокат, то це треба вказати у протоколі і пам’ятці.
