Update розібрався. Сексизм у медіа: чому потрібно протидіяти?

Чому не варто лишатися осторонь дискримінаційної реклами? Розповідає Олександра Голуб, голова Ліги захисту прав жінок "Гармонія рівних".
181 06.06.18 12:01
Інформаційний простір переповнений стереотипами, які впливають на нашу свідомість.
Інформаційний простір переповнений стереотипами, які впливають на нашу свідомість.

Що таке секзизм та гендерні стереотипи? Як медіа впливають на нашу свідомість? Як виявити дискримінаційну рекламу та чому варто із нею боротися? Дізнавайтеся про це у нашому новому подкасті із головою ГО Ліги захисту прав жінок "Гармонія рівних" Олександрою Голуб.

Слухайте подкасти Update в itunes, soundcloud або встановіть додаток "Подкаст плеєр" та слідкуйте за нашими оновленнями.

Що таке сексизм? Це упереджене ставлення до людини чи групи людей через їхню стать чи гендерну ідентичність. Де його можна зустріти? Насправді, практично у кожній сфері нашого життя: у родині, в побуті, на роботі. Якщо ви увімкнете телевізор, неодмінно побачити багато прикладів сексизму.

Інакше сексизм можна назвати дискримінацією за ознакою статі — саме це визначення є в українському законодавстві. І хоча така дискримінація заборонена в Україні, на практиці вона усе ж таки існує. Зокрема, у медіа та рекламі.

На вулицях пересічного міста ми побачимо безліч реклам із зображенням оголених тіл жінок, а іноді й чоловіків, які не мають жодного відношення до рекламованого товару.

Читайте також Сексизм у рекламі. Чому треба перестати використовувати тіло

Якщо ми поглянемо на українські ЗМІ, то найперше, на що звертають увагу журналісти, розповідаючи про жінок, — це вік, зовнішній вигляд, сімейний стан, а не професіоналізм лікарки, бізнесвумен чи політикині.

Таким чином, наш інформаційний простір переповнений такими стереотипами, які, звичайно ж, впливають на нашу свідомість.

Стереотип як чіп у нашій голові

Термін "стереотип" вперше використав у своїй праці "Громадська думка" відомий журналіст Уолтер Ліпман у 1922 році. Ключова ідея його теорії у тому, що люди споживають стереотипи разом із повідомленнями у засобах масової інформації.

Стереотипи виконують кілька функцій. Вони спрощують наше формування висновків про навколишнє життя, але, з іншого боку, вони не дають об’єктивно сприймати реальність.

Тобто, саме стереотипи чинять опір критиці та всьому новому, і за допомогою стереотипів легко маніпулювати нашою свідомістю: створювати героїв, формувати порядок денний або нав’язувати уявлення про роль та місце жінки у нашому суспільстві.

Одним із різновидів стереотипів, що транслюються через ЗМІ, є гендерні стереотипи. Вони можуть бути:

  • такими, що стосуються закріплення сімейних відносин;
  • стереотипами про традиційні професії жінок та чоловіків;
  • стереотипами про те, як мають виглядати жінки та чоловіки.

Жінки українськими медіа зображуються як домогосподарки, красуні, спокусниці, хороші мами. А чоловіки — професіоналами, бізнесменами, захисниками. Усе це не дає нам бути самими собою.

Ключова перешкода, яку породжують стереотипи — це відсутність реальної можливості для конкретної жінки або чоловіка бути реалізованими в нашому суспільстві, і саме ЗМІ та реклама у процесі експлуатації цих стереотипів створюють умови для гендерної нерівності.

Читайте також 5 способів уникнути сексизму в спілкуванні

Більше того, коли ми щоденно бачимо на екранах толерування насильства, це впливає на наше повсякденне життя. Коли ми бачимо рекламу, у якій чоловіки б’ють жінок і це не викликає осуду, це починає сприйматися як норма. Діти так само бачать ці моделі поведінки.

Норма закону, яку зручно ігнорувати

У законі України про рекламу є цікава стаття, яка прямо забороняє дискримінаційну рекламу за ознакою статі, релігії, походження. Але ситуація на практиці інакша через те, що наші контролюючі органи не розуміють поняття "дискримінація" і нехтують тими визначеннями, які містяться в інших законах.

Законодавство формується таким чином, що державні контролюючі органи не можуть за власною ініціативою здійснювати моніторинг такої реклами, а ті органи, що можуть це робити, не мають повноважень накладати за це штрафи. У всьому цьому безладі дуже просто ігнорувати закон недобросовісним рекламодавцям.

Як розпізнати дискримінацію

Сьогодні в Україні є стандарт "Недискримінаційна реклама за ознакою статі". Цей документ прийнятий всередині спільноти рекламістів, і саме завдяки його положенням можна впізнати ці ознаки. Дискримінаційною буде:

  • реклама, яка зображає оголених жінок та чоловіків, і їхні тіла не мають відношення до рекламованого товару. Не можна рекламувати бетонні блоки оголеною дівчиною у комбінезоні;
  • натяки на сексуальні стосунки між людьми. Наприклад, наші інспектори зустрічали рекламу інтернет-провайдера, де використовувалося фото дівчини із написом "Дала твоєму сусідові, дам і тобі";
  • реклама, де сексуальність людини зображається наклепницьким чином.

А тепер уявімо ситуацію: є, приміром, якийсь школяр, який щодня їздить у громадському транспорті та спостерігає на рекламі жінок, яких можна бити, штовхати, які можуть бути легкодоступними, і все це навіть не викликає засудження з боку суспільства.

То чи можемо ми дивуватися, якщо кілька років по тому такий хлопець зможе вдарити жінку чи її зґвалтувати? Саме так сексизм у медіа впливає на нашу свідомість.

Що саме я можу зробити?

Перш за все, необхідно таку рекламу зафіксувати: сфотографувати чи зробити скріншот і точно вказати дату і місце, де ви її виявили. Це допоможе написати скаргу в державні органи.

До відповідних органів можна направити електронний чи звичайний лист, наприклад, до Держспоживслужби. Окрім того, можна звернутися до Уповноваженого з питань прав людини чи до Національної ради з питань телебачення та радіомовлення.

Читайте також Як стати інспектором по сексизму. Геть убогу рекламу!

Також в Україні діють громадські об’єднання, що займаються моніторингом реклами. Це, зокрема, Індустріальний гендерний комітет, який визначить, чи є така реклама дискримінаційною. Також можете звернутися до нас, в організацію Ліги захисту прав жінок "Гармонія рівних". Для цього на нашому сайті існує спеціальний сервіс.

Що ж робити, якщо вас турбує сексизм? Найперша моя порада — не лишатися осторонь. Не замовчуйте проблему, адже саме стереотипи заважають усім бути самими собою. Щоб очистити інформаційний простір від сексизму, не варто покладатися лише на державу.

Підтримку проекту надала Міжнародна громадська організація Internews.

Інформаційний простір переповнений стереотипами, які впливають на нашу свідомість.
Уверовала в диджитал, футуризм, нейронауку, танцы до утра и тотальное равноправие. ГлавВред

Рекомендуем

follow follow