Для перездачі заліку мені був необхідний підпис завкафедри. Заходжу до нього в кабінет, він вийшов подивитись в коридор, чи не чекає на мене хтось. В коридорі було порожньо, він закриває кабінет на ключ, знімає штани переді мною і каже: «Давай». Я навчалась в університеті фізичної культури у Львові, він — давно не молодий, але сильний, борець чи щось таке. Я розгубилася, не була зовсім готова до такого розвитку подій. Кажу: «Я не можу, в мене місячні». А він наполягає. Вмовила його відпустити, адже таксі чекає, щоб їхати на залік, і підпис на відомостях потрібен прямо от зараз.
Але на цьому історія не закінчилась. Наступний семестр. На одному заліку викладач каже мені, що поставить залік, але мені потрібно зайти до завкафедри. І от мені знову доводиться йти туди. Він намагався затягнути мене в сауну при спорткомплексі. Довелось збрехати, що я розповіла татові про все. Хоча я не могла про це поговорити з сім'єю.
Це було давно, в часи, коли про сексуальні вимагання зовсім ніхто не говорив, та й часи були ніби спокійніші. Зараз я спілкуюся зі студентками різних вузів і чула безліч схожих історій. У вишах це явище, на жаль, поширене.
голова Центру "Жіночі перспективи"
Марта Чумало