Фестиваль соціальної реклами Molodiya Festival проходить кожного жовтня вже 5 років.
Останні роки, крім основного фестивалю, організатори проводять ще й тематичні конкурси, які вважають актуальними: євроінтеграція, переселенці, гендерна рівність, правова спроможність тощо.
Чотири ентузіасти одного разу вночі вирішили, що Україні потрібна якісна соціальна реклама. Тієї ж ночі народилася назва Molodiya Festival.
Юнацький максималізм та бажання зробити якісний проект, в результаті, вилилися в масштабний український фестиваль, на який щороку приходять сотні відеороликів.
Про те, що зараз відбувається з соціальною рекламою, як стимулювати людей до проактивної громадської позиції, скільки часу та зусиль необхідно, щоб відеоролики подивились не тільки в Києві та які теми будуть актуальні у наступні роки, ми поговорили із спізасновницею Molodiya Наталією Шевчук.
- Давно розуміла, що необхідно захищати права всіх і кожного, ходила на акції, думала про вступ до якоїсь з організацій. Потім зрозуміла, що треба робити самій, бо розуміюся на відео-контенті. Саме відео зараз має велику перевагу в соцмережах. Коротеньке вірусне відео - це взагалі найкращий інструмент для проштовхування своїх ідей та ідеалів, - розповідає Наталія.
На перший фестиваль знайшли гроші у держави, а провели в київському сквоті на Грушевського, 4Б.
- Пам’ятаю, під час показу відвалився екран. Було трешово, але було весело. Але ми хотіли робити не для себе та друзів, а для широкого загалу. Тому почали їздити по Україні з нашою програмою.
Вибирали навмисно села та невеликі міста. Тут підтримка держави спрацювала - місцеві бачать логотип Міністерства молоді та спорту України, думають, що представники влади до них їдуть. Було таке, що приймали з короваєм та рушниками, - з посмішкою згадує організаторка.
Так фестиваль встиг проїхатися майже всіма областями України. Наталя каже, що люди з невеликих міст та смт з цікавістю та розумінням сприймали покази. Ніхто не йшов з показів, не кричав "ганьба!", навіть в сільській бібліотеці. Минулого року Фестивалю випав шанс досягнути масового глядача - партнером стала мережа кінотеатрів "Планета кіно". Це 5 міст-мільйонників, 7 кінотеатрів і більше 300 тисяч переглядів кожного ролика. У спонсорах з’явились серйозні донори: ООН, Канадське посольство, фонд "Відродження" та інші.
- Тепер у нас є дуже переконливі призи для переможців. Скажімо, останній конкурс про правову спроможність, який ми робили у партнерстві, має найбільший призовий фонд - 108 тисяч гривень. За кращу відеороботу фестивалю в цьому році ми винагороджуємо 25, 15 та 10 тисячами гривень.
Рік за роком і самі роботи, що приходять на конкурс, стають професійнішими та різноманітнішими.
- Перші роки це було так: отримаєш десь 150 робіт, і половина з них - студентські, учнівські. Толкових бачиш десь 10 штук. Згодом, коли маєш за плечами спонсорів та професійне журі, відео присилають вже набагато цікавіше. Конкурсанти три рази подумають, чи не соромно їм показувати роботу, наприклад, креативному директору Tabasco Олександру Смірнову.
Зараз присилають таку рекламу, що видно - людина не просто хоче виграти 20 чи 25 тис грн. Часто присилають на конкурс продакшени, які роблять для "карми", або для престижу. Дуже тішуся, що виходимо на рівень професіоналів, - каже Наталія.
Хоч кількість робіт кожен рік майже незмінна, а от відбирати на конкурс стає все складніше. Зараз з 200-250 робіт близько 70 - цікаві та добре зроблені.
- Як би то пафосно не звучало, але в роботах до Майдану і після настрій дуже відрізняється. Раніше соціальна реклама паразитувала на заїзженних темах куріння, алкоголю, кілька разів присилали про аборти. Потім все змінилося в головах у наших громадян.
Були тренажерчики і попа, а тут - "для всіх, як для себе". Часто зустрічаємо посил, що країна розвивається - у тебе є стільки ніш, де себе проявити.
З кожним роком перелік тем, на які знімають роботи, зростає. Але є питання, які ще не так обмірковані суспільством, на які знімають менше робіт.
- Хотілося б більше відео щодо етичного ставлення до тварин. Засмучує реакція людей типу: "У нас бідна країна, а ви тут про тварин!" чи "зарплати маленьки, а ви про ЛГБТ!". Вважаю, що чим більше ми будемо обговорювати такі теми, які ніби "не на часі", тим швидше підтягнеться і рівень життя.
Неможливо завжди перейматися тільки нижньою ланкою піраміди Маслоу, бо на цій ланці можна і застрягнути. Насправді у мене дуже прості побажання для розширення тем: те, що в Європі давно на слуху, має бути і у нас, - впевнена Наталія.
Окрім показу фіналістів в жовтні, фестиваль обіцяє лекції та майстеркласи. Всі вони безкоштовні - це принципова позиція організаторів.
