Ти маєш бути розкутою та звабливою, але при цьому незайманою та мамою трьох дітей. Величезний тиск суспільства та контроль жіночої сексуальності призводить до того, що жінки не відчувають задоволення у сексі. І жінки, і чоловіки страждають від хибних уявлень про те, яким має бути "справжній" секс.
Чи дійсно існують "правильні" та "неправильні" оргазми? Як навчитися не соромитися себе та своїх бажань? Як у цьому допоможе вивчення свого тіла?
Активістка та феміністка Настя Мельниченко розповідає про здоровий секс та прийняття своєї сексуальності у нашому подкасті "Update розібрався".
Слухайте подкасти Update в itunes, soundcloud або через "Подкаст плеєр" та слідкуйте за нашими оновленнями.
Коли ми говоримо про так звані традиційні цінності, мені, як людині, що вивчала історію, завжди смішно, тому що про які традиційні цінності ми говоримо? Якщо казати про зовсім давні часи, дохристиянські, то цього контролю не було. Настільки масовий контроль жіночої секуальності почався у столітті 16-му, коли позиції церкви посилилися та почали нав’язуватися якісь правила стосовно жінок.
До цього такого не було: якщо подивитися на первісне мистецтво, то від нього просто пашіє сексуальністю. Там, де не було християнства, наприклад, в культурі майя та ацтеків, дуже багато сексуальності. Війна та секс — ключові мотиви такого мистецтва.
Августин Блаженний писав, що чоловік усе може контролювати, окрім свого статевого органу, і віруючих людей це лякає: як це так — є щось, що вони не можуть контролювати силою розуму. І тут виходить жінка, яка може розбудити у чоловікові щось страшне, що відволікає від думок про високе. Це сприймається як щось негативне, її треба усмирити.
Усе пішло з церкви, але перекинулося на державу. Зрозуміло, що державі на руку контроль за народжуваністю, адже це нові воїни та нові платники податків. Якщо жінці дати сексуальну свободу та контрацепцію, то хто там буде народжувати? Тому набагато легше казати: кожна жінка має народити по три дитини, щоб відроджувати націю, давайте ми вам заборонимо аборти, розмножуйтесь.
Є певне упослідження жінки, це диктується тим, що жінка ніби-то виражає себе через чоловіка. Уся патріархальна культура будується довкола задоволення чоловіка, в усіх рекламах жінка подається як такий аксесуар, додаток. Зрозуміло, що аксесуар виконує тільки утилітарну функцію.
До жінок, на жаль, дуже часто ставляться як до об’єктів, не важливо, чи відчуває вона оргазм, головне, щоб я відчув його. Зрозуміло, що коли ми говоримо про свідомих чоловіків, які відійшли від цього, то для них жінки є рівноправними партнерками. Я жодного разу не зустрічала адекватних чоловіків, яким було байдуже, чи отримає жінка задоволення.
З іншого боку, є інший перекос. Для багатьох чоловіків отримання жінкою оргазму є начебто доказом його мужності. І от вони беруть цей прапор жіночого оргазму та лізуть із ним нагору, щоб поставити там.
Тим часом, 10% жінок взагалі не отримують оргазми. Часто для них секс стає способом щирого, відкритого спілкування. Коли з них починається вичавлювання оргазму, це вже теж великий перегиб. Дуже багато жінок таврують за те, що вони не отримують оргазм, і тоді вони його симулюють.
Багато жінок не зовсім розуміють, що вони мають право на задоволення. Я колись читала дослідження, що чоловіки та жінки вважають хорошим сексом. Для чоловіків, виявляється, найкраще, коли їхня партнерка робить щось таке екстраординарне, а для жінок — коли не боляче. Тому що вони не знають, що може бути інакше, що вони можуть відмовитися від чогось.
Чоловіки, коли їм показують, що вони насправді не боги сексу, дуже дивуються. Часто жінка, навпаки, хоче показати, що він класний коханець, і симулює оргазм.
Особисто моє дослідження власної сексуальності проходило болісно, мене цькували у школі за те, що я не жіночна. Коли я вже випустилася зі школи та розпочала стосунки з чоловіками, мені було важко повірити у те, що я сексуальна. Першому моєму хлопцеві знадобилося півроку, щоб хоча б змусити мене роздягтися при ньому. Мені здавалося, що я дуже потворна. Поступово, завдяки йому у тому числі, я усвідомила, що можу подобатися людям, що я приваблива.
Другий хлопець, із яким ми почали зустрічатися, доклав дуже багато зусиль, щоб переконати мене у зворотному: що мої прояви сексуальності — це розпуста, що так жінці не личить поводитися, наприклад, любити анальний секс чи хотіти багато сексу.
Потім ще років п’ять після цих стосунків у мене пішли на те, щоб заново відкрити свою тілесність. Це тавро, що жінка так не має поводитися, дуже тисне.
Дійсно, є стереотип, що жінка має бути такою цнотливою, не мати багато сексуальних партнерів, але, з іншого боку, має бути звіром у ліжку, оргазмувати і кінчати постійно.
Поки ми затискаємося, дуже важко досягти задоволення. Чим більше жінка вивчає себе і своє тіло, тим краще їй у сексі. Перше, що треба зробити — це почати вивчати своє тіло шляхом мастурбації, перегляду якихось порнографічних картинок, фантазування. Так жінка відділяє себе від очікувань соціуму.
Є ще тема кліторальних та вагінальних оргазмів. Дуже багато жінок не відчувають себе повноцінними, бо не можуть кінчити без допомоги рук. Це ціла проблема, бо без стимуляції клітора можуть кінчити 25% жінок. Більшість має собі у цьому допомагати чимось.
Але у нас є дуже багато стереотипів, що кліторальний оргазм несправжній, справжній — лише вагінальний. Дуже багато жінок у нас бояться показати, що вони неповноцінні, не допомагають собі та не отримують задоволення, щоб їх не затаврували.
З медичної точки зору, між вагінальним та кліторальним оргазмом немає різниці, активуються ті самі ділянки мозку. Усі оргазми повноцінні. Якщо це зрозуміти та не боятися собі допомагати, то прийде задоволення.
Якщо жінка під час сексу думає, що вона якась не така, вона затискається та їй набагато складніше. Оргазм жінки — у голові. Те, як вона налаштувалася, чи комфортно їй, важить набагато більше, ніж механічні фрікції.
Чомусь вважається, що справжній секс — це тільки коли сталося проникнення. Але можна досягти оргазму тертям чи просто пестощами, або не досягати та просто відчувати близькість із партнером, і це теж прекрасно, і це теж секс.
ЧИТАЙТЕ Міні-оргазм. 6 речей, які я обожнюю в своєму тілі
Виявляється, люди свідомо заганяють себе у ці рамки: має бути лише залізобетонний стояк, треба його кудись сунути, а все інше — несправжнє.
Звідси і ставлення до лесбійського сексу: він навіть сексом не вважається. Наприклад, коли я у моногамних стосунках, секс з іншим чоловіком вважається зрадою, а з іншою жінкою — ні. І це дуже дивне ставлення, ніби секс — це лише такий, де задіяний ерегований член. Адже секс між геями вважається сексом.
Варто усвідомити, наскільки широкий спектр сексуальності, і практикувати.
Нам соромно через те, що на нас тисне культурна традиція: що жінка може бути або розпусна, або берегиня, що сидить під іконами із дитиною. Оці дві крайнощі, і немає уявлення, що може бути щось посередині. Більше того, є стереотип, що для шлюбу годиться лише така берегинька. Відповідно, якщо жінка орієнтована на родину, вона має відкидати свою сексуальність.
Подолати сором можна, лише прийнявши себе, а прийняти себе важко. Люди ходять до психотерапевтів, щоб це зрозуміти. З дитинства ми маємо певні стандарти зовнішності. Якщо відкрити глянцевий журнал, то на нас дивиться відфотошоплена людина, до якої неможливо дотягнути.
У Британії проводили дослідження та виявили, що дівчата вже з десятирічного віку не задоволені своєю зовнішністю та хочуть у собі щось виправити.
Є вимоги, якою має бути жінка: вона повинна бути матір’ю, повинна бути успішна в роботі, ходити у спортзал та виглядати класно. Відповідно, величезний перелік вимог до жінки тисне, і нам дуже соромно бути собою.
Основне правило — не робити секс та статеві органи табуйованими, казати, що статеві органи дитини можуть оглядати тільки лікар і вона сама.
Коли хлопчик чи дівчинка починає досліджувати свої статеві органи, а їх б’ють по рукам, у дитини складається враження, що це щось жахливе, сороміцьке, щось, чого треба боятися. Коли дитина питає у батьків про секс, вони червоніють та уникають відповідей, і дитина знову розуміє: ага, це соромно. Потім дитина приходить у школу, і їй кажуть: від сексу бувають болячки! А тепер, діти, ми подивимося ролик про аборт! Ми у школі дійсно дивилися такі ролики, у нас усі падали від жаху.
Досліджувати тіло страшно, дорослі уникають розмов про це. Секс як щось, що приносить задоволення, навіть не розглядається, і це формує нездорове ставлення до сексу.
Мені здається найбільш адекватним не обмежувати цю тему, говорити прямо, але, звичайно ж, не як із дорослим. Або коли дитина лізе кудись рукам, пояснити, для чого ці місця. Давати відповідь на питання. Якщо ви ще не готові відповідати, чесно сказати про це. Також важливо давати дитині відповідь лише на те, що вона питає, і такими словами, що вона зможе зрозуміти. Дуже важливо називати статеві органи так, як вони називаються, а не усякі краніки чи перчики.
Є дуже великі вимоги до жінок, що вони будуть повністю сексуально включені з перших років сексуального життя. Але існує дослідження, що жінки виходять на пік своєї сексуальності у 35-40 років. З кожним роком стає все краще, все цікавіше і легше.
Чоловіки ж виходять на пік сексуальності у підлітковому віці та так на тому піці й лишаються.
Підсумовуючи, скажемо, що дуже важливою складовою задоволення у сексі є встановлена довіра між партнерами, почуття безпеки, прийняття власного тіла, дозвіл собі бути собою.
Підтримку проекту надала Міжнародна громадська організація Internews.
