Антигендер та пропаганда. Ініціативи депутатів, які повертають нас у Середньовіччя

За "пропаганду одностатевих відносин" пропонують ввести штраф від 1700 до 51 тисячі гривень, а за рецидив "злочину" — позбавлення волі до 6 років.
822 25.10.18 12:17
Забубони проти рівних можливостей
Забубони проти рівних можливостей

Україна може спати спокійно: на охороні суспільної моралі та сімейних цінностей від страшної чуми гомосексуалізму стоїть депутат Опозиційного блоку Олександр Вілкул.

Відповідний законопроект №9183 він зареєстрував у Верховній Раді в жовтні. Слід визнати, народний обранець продемонстрував неабияку прогресивність: за "пропаганду одностатевих відносин" він пропонує усього-на-всього штраф від 1700 до 51 тисячі гривень. За рецидив "злочину" — позбавлення волі до 6 років. Ну, а крім цього, так, дрібниці: виключення з українського законодавства термінів "гендерна ідентичність" та "сексуальна орієнтація".

Тобто ніякого повішання чи кари мечем. Хто назве цю людину відсталою на кілька століть, хай першим кине камінь!

Вілкул є не єдиною людиною в Україні, якій слово "гендер" заважає спокійно спати. Так на сайті електронних петицій до Кабміну активні члени нашого суспільства подали документ, в якому просять "вжити заходів для припинення пропаганди гомосексуалізму та захисту традиційних сімейних цінностей".

Автори петиції заявляють: використання терміну "гендер" в офіційних документах може призвести до небезпечних наслідків, адже саме поняття залежить не від природних статевих ознак, а від — обережно! — самоідентифікації особи.

Схвильовані українці наголошують: грішникам не вдасться їх обдурити і довести, що гомосексуальність — це нормально. Адже така орієнтація — це "наслідок вільного, але помилкового, аморального і гріховного вибору людини". Ну, а призводить до неї всі ми знаємо що: неправильне виховання і пережите в дитинстві сексуальне насильство.

Посилаються ініціатори петиції на серйозну наукову літературу — Послання до Римлян, Послання до Коринтян, Перше Послання до Тимофія. Гірше цього факту лише той, що петиція вже зібрала понад 28 тисяч підписів. Можна зробити висновок, що в Україні є лише дві проблеми: самоідентифікація і вільний вибір.

Проти "пропаганди гомосексуалізму" борються не лише Вілкул, римляни та Тимофій. В усій Україні близько 50 місцевих рад проголосували "на захист сім’ї". А місцеві обранці вимагають вилучити словосполучення "сексуальна орієнтація" та "гендерна ідентичність" з українських законів, адже вони несуть ідеологічне та антинаукове навантаження. І все згідно з традиціями: шлюб винятково між чоловіком та жінкою, жодних підручників про статеве виховання (адже їх мета — подолання гендерних стереотипів) і жодних маршів рівності (адже мета законодавців — подолання рівності).

Різноманітні намагання заборон в Україні — це те, що називається old but gold. В 2011 році до парламенту подали законопроект №8711, в якому, зокрема, пропонували заборонити виготовляти чи розповсюджувати продукцію, що “пропагує гомосексуалізм”.

А ініціатори законопроекту №10290 від 2012 року в своєму документі нарешті розказали, що ж являє собою ця славнозвісна "пропаганда гомосексуалізму". Як виявилось, це умисне поширення позитивної інформації про гомосексуалізм.

Наслідки такої діяльності вражають — вона, виявляється, може "завдавати шкоди фізичному та психічному здоров’ю дитини, її моральному та духовному розвитку". Чому Україна все ще не використовує цю безпрограшну техніку для поневолення всього світу, залишається таємницею.

Проте можна легко відповісти на інше питання: звідки Україна черпає натхнення для таких ініціатив?

Ініціатори всіх згаданих законопроектів можуть пишатися своєю схожістю з відомою статтею російського законодавства "Пропаганда нетрадиційних сексуальних відносин серед неповнолітніх".

Причому українські законопроекти майже дослівно повторюють формулювання щодо "спотвореного уявлення про соціальну рівноцінність традиційних і нетрадиційних сексуальних відносин".

Тому що, давайте повторимо це знову: такі ініціативи проти рівних можливостей. І проти будь-якого обговорення теми ЛГБТ. Але оскільки всі іміджмейкери наголошують, що важливо бути не проти чогось, а за щось, давайте переформулюємо.

Такі ініціативи за те, щоб уникати обговорення проблем ЛГБТ-спільноти, викреслювати їх з будь-яких джерел інформації і прирівнювати гомосексуальність, бісексуальність та трансгендерність до психічних розладів. Такі ініціативи - підтримка процесій церковників у відповідь на прайди, адже гомосексуальність порушує права гомофобів і загрожує інституту сімейних цінностей, який, певно, базується на замовчуванні насильства та відсутності вибору.

Загалом, ми прогресивна країна, яка просувається в бік Європи. Та на жаль, ніхто не уточнює: в бік середньовічної Європи.

Автор_ка:
Надя Глушкова

Рекомендуем

Новости

follow follow