Турчинова, Богомолець і російські ЗМІ. Як науковий комітет перетворився в гендерну істерію

Рівень науки в Україні дедалі більше вражає. Науковці намагаються врятувати країну від гендеру за допомогою російських статей та фейкових даних.
1 2616 12.11.18 15:16
Антинаука разом із фейковими новинами продовжує активно наповнювати інформаційний простір
Антинаука разом із фейковими новинами продовжує активно наповнювати інформаційний простір

У Комітеті з питань охорони здоров’я Верховної Ради відбувся круглий стіл із гучною назвою "Науково-медичні підходи до проблеми гендерної рівності". Ми спробували розібратися, що не так із усім тим, що там можна було почути.

Що ви можете уявити, коли думаєте про гендерну рівність крізь призму охорони здоров’я? Можливо, про акушерське насилля, а, можливо, про гендерний підхід у медицині - врахування потреб усіх людей при отриманні якісних медичних послуг? Ні, ми всі помилялися, адже розгляд питання гендерної рівності - це виключно розмови про небезпеки "гендеризації та гомосексуалізації" суспільства.

Розглянемо найбільш цікаві і, звісно, найменш наукові цитати захисників та захисниць України від гендеру.

Ганна Турчинова, кандидатка педагогічних наук, завідувачка кафедри іноземних мов НПУ імені М. Драгоманова

Мікс новин з російських низькосортних сайтів

Ганна Турчинова розповідає, що у Канаді існує національна програма щодо впровадження гендерної політики, починаючи із дитячих садочків, де є година читання казок дітям ЛГБТ-людьми. Окрім цього, Канада прийняла загадковий Закон №89, відповідно до якого у сімей можуть відбирати дітей, якщо хтось доніс, що батьки нетолерантно ставляться до ЛГБТ-спільноти.

Діти вилучаються та віддаються до ЛГБТ-суспільства", - каже Турчинова.

Виявилося, що закон під номером 89 у Канаді дійсно існує, проте російські ЗМІ та різноманітні низькосортні сайти вже встигли безліч разів його переписати. Суть закону полягає у захисті дітей від різних форм абьюзу у сім’ї. Канада закріплює повагу до гендерної самоідентифікації дитини. Одним із різновидів абьюзу може бути така ситуація, коли дитина ідентифікує себе певним чином, а батьки кажуть їй: ні, це не так. Тривала і суттєва емоційна та психологічна шкода, нанесена дитині у родині, може стати підставою для позбавлення батьків права на піклування.

Проте в офісі Адвоката з прав дитини Онтаріо наголошують, що незгода із гендерної ідентифікацією дитини не може бути підставою для позбавлення батьківських прав, лише коли йдеться про цілий патерн абьюзу.

Звісно ж, про передачу дітей ЛГБТ-людям у законі геть не йдеться. Можемо припустити, що Ганна Турчинова зробила мікс із новини про "ЛГБТ-табори перевиховання у Нідерландах" (популярна фейкова новина - дітей вилучають у гомофобних батьків, протягом трьох місяців перевиховують і віддають у прийомні сім’ї) разом із передруком канадського закону російськими сайтами.

Турчинова, Богомолець і російські ЗМІ. Як науковий комітет перетворився в гендерну істерію

Також науковиця вирішила розглянути швейцарське законодавство: "У Швейцарії прийняли закон, який криміналізує небажання приймати гендерну політику. Якщо ви не поважаєте цю політику, то ви можете опинитися за гратами терміном до трьох років. Це наступ на свободу совісті, свободу думки, релігії та таке інше".

Цього року у Швейцарії було прийнято поправки до антидискримінаційного законодавства. Відповідно до них, дискримінація за ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності прирівнюється до дискримінації за ознаками раси, етнічної та релігійної приналежності. Так, дійсно, у Швейцарії можна потрапити до в’язниці, але не за неповагу до якоїсь політики, а за дискримінацію людини. І це буде однаково жорстко каратися: чи ви будете ображати почуття віруючої людини, чи дискримінувати ЛГБТ-людей.

Проте не в усіх країнах усе так погано, ось "Литва наложила мораторій на пропаганду гомосексуалізму" - сказала Турчинова. Можливо, у Литві дійсно "наложили" якийсь мораторій, однак остаточна редакція (2010 року) Закону Литви про захист неповнолітніх від негативного впливу публічної інформації не містить згадувань про гомосексуальність та бісексуальність, проте забороняє висвітлювати шлюб інакше як союз чоловіка та жінки.

І пропонуємо добірку цитат від науковиці, які можна навіть не коментувати:

"Астрал-гендер, що це за людина та якої поведінки від неї чекати? Суспільство не може такого дозволити, бо є рамки, є норми в яких живе суспільство і якщо такого не буде, то суспільство загине". "Є професії, які притаманні жінкам, а є професії, які притаманні чоловікам. І я думаю, що ніхто не захоче мати у якості няні для вашої дворічної доньки або сина представника чоловічої статі. Бо няня - це дуже багато відповідальності і дуже багато дій, які проводить ця няня разом з цією дитиною, починаючи з гігієнічних якихось моментів, і закінчуючи переодяганням-роздяганням. Звичайно, такого ніхто у сім’ях не дозволить, все ж таки. Це непритаманно чоловікам".

Людмила Гридковець, кандидатка психологічних наук, завідувачка кафедри психології КІБіТ, голова Української Асоціації Християнської Психології

Причини гомосексуальності - у родовій травмі, але вилікувати це можливо

Під час своїх розповідей про сексуальну орієнтацію та гендерну ідентичність, Людмила Гридковець постійно використовує поняття "інконгруентна поведінка", що в психології означає невідповідність мимовільних рухів тіла - міміки і жестикуляції тексту або словам, які промовляються людиною. Що має на увазі христиняська психологиня, як вона сама себе називає, в даному контексті - це загадка.

ЛГБТ-люди, на думку Гридковець, поділяються на кілька категорій:

  • ті, які намагаються втриматися у рамках стабільності у формі співжиття з партнером;
  • ті, які визнають у себе наявність деформації та практикують целібат.
  • ті, що вважають свою поведінкою нормальною і практикують залучення підлітків у сексуальні стосунки;

Згідно із загадковими британськими дослідженнями від Гридковець, більшість ЛГБТ-людей належать саме до останньої категорії.

Гридковець розповідає про сексуальну орієнтацію як про збій під час вагітності та порівнює гомосексуальність із синдромом Дауна.

Якщо дитина переживає потяг до своєї статі і немає зовнішньої стимуляції у позитивності гомосексуальних зв’язків, то у 90% це проходить природно, проходить потяг до своєї статі", - каже "психологиня".

Тобто, якщо природно не пройшло, то лікувати таки потрібно.

Які ж причини гомосексуальності? Існує якесь таємниче дослідження, із 124 особами вибірки, на яке постійно посилається Людмила Гридковець. Базуючись на ньому, психологиня відносить до причин гомосексуальності:

  • родові травми (в контексті роду);
  • деформацію внутрішньої жінки та внутрішнього чоловіка (що це?! напевно, це знов до інконгруентної поведінки);
  • непропрацьовану сексуальну травму матері або бабці чи прабабці (в родовому анамнезі).

Також, на думку психологині, у світі існують якісь "політичні ЛГБТ-структури", які базуються на засадах неомарксизму та належать до деструктивних культів. Звісно ж, саме ці структури несуть увесь цей гендерний деструктивізм.

Як справжня науковиця, Людмила Гридковець надала свої рекомендації щодо вирішення гендерної проблеми: "Заборонити пропаганду гомосексуальних стосунків, ми захищаємо наших дітей. В умовах демографічної кризи ми повинні думати про те, що наше суспільство має відновлюватися і взагалі будь-яка технологія і будь-який підхід, який передбачає знищення репродуктивності нації, має розглядатися СБУ як зрада України".

Гарнік Кочарян, доктор медичних наук, академік Російської Академії природознавства

Шляхи боротьби із "прінудітєльной гомосексуалізациєй"

Виступ Гарніка Кочаряна можливо було б розібрати на цитати повністю, однак, науковець вже чотири роки дослівно зачитує текст своєї статті, тож це навіть вже не цікаво. Якщо ви готові повністю зануритися у театр абсурду, то можете зробити це тут.

В настоящее время существуют и реализуются определенные деструктивные тенденции, касающиеся воспитания детей и подростков. Одной из них является принудительная гомосексуализация" - сказав Качарян майже замість привітання.

Щодо однієї з американських шкіл російському академіку "Стало известно, что в одном из классов школы, в котором занимаются дети от пяти лет, регулярно проходят встречи клуба гомосексуалов". Нас дуже зацікавило, звідки в академіка є така секретна інформація? Виявилося, що це навіть не зовсім таємниця, ось, вказане джерело:

Турчинова, Богомолець і російські ЗМІ. Як науковий комітет перетворився в гендерну істерію

Проте Гарнік Кочерян не ставить хрест на США: "Однако необходимо отметить, что в США не все обстоит столь однозначно. Так, в восьми штатах (Алабама, Луизиана, Миссисипи, Оклахома, Южная Каролина, Техас и Юта) вслед за Россией был наложен запрет на гей-пропаганду". Так, "загниваючий Захід" сидів і обирав, які найкращі російські практики йому необхідно перейняти. Насправді ж дані штати всього лише належать до переліку тих, де не можна укласти одностатевий шлюб.

Наприкінці свого виступу російський академік проголосив: "Несмотря на современные тенденции, оставаться людьми со здравым смыслом!".

Ми це бажаємо і усім нам, але не з тим типом здорового глузду, з яким живе Кочарян.

Усіх нібито науковців, які виступають проти впровадження гендерних підходів у різні сфери життя суспільства, об’єднує той факт, що вони не використовують жодних наукових даних (адже вони загалом відсутні). Вони посилаються на дослідження кількох нікому невідомих американських "науковців", також полюбляють згадувати німецьку "науковицю" Ґабріелу Кубі - навіть без вченого ступеня.

До слова, Кубі пише про те, що поведінка, заснована на гендерній ідеології, становить загрозу для психічного здоров’я громадян і є механізмом для поширення ВІЛ-інфекції. Ідеальний "логічний" рядок, який радо переймають російські та українські "науковці". Одна із її книг, перекладена українською, доступна і в мережі для глибшого занурення у німецький треш.

Також такі псевдо-науковці не надають жодних статистичних даних і послуговуються новинними статтями із російських сайтів, які навіть не можна віднести до ЗМІ. Наприклад, список використаних джерел зі статті "Половое воспитание: современные деструктивные тенденции" Гарніка Кочаряна - доктора медичних наук:

Турчинова, Богомолець і російські ЗМІ. Як науковий комітет перетворився в гендерну істерію


Окремим питанням для обговорення цього чудового круглого столу є присутність багаточисельної церковної делегації. Здавалося, що прийшли усі: православна, католицька, лютеранська, вірменська церкви.

Представники церкви також отримали слово на цьому круглому столі, на відміну від громадських активісток та активістів, значна кількість з яких мають вчені ступені та займаються наукою. На намагання громадськості "взяти слово", Ольга Богомолець - депутатка та голова Голова комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я відповіла, що на цьому круглому столі виступатимуть лише поважні науковці, які є експертами з цієї теми. Тобто, іншими словами, лагідно попросила помовчати.

Для багатьох присутніх той факт, що церква може бути експертною у розгляді питань гендерної рівності, чомусь виявився неочевидним. Цей факт обурив і багатьох користувачів соцмереж: "Стоп, тільки що говорили, що тут наукова розмова. З якого часу церква має стосунок до науки?"; "Таке враження що втіхаря Конституцію змінили, а нам не сказали" - йдеться про закріплення у Конституції держави як світської.

Втім, сумніви щодо світського статусу нашої держави могли виникнути у присутніх ще на початку круглого столу, коли від депутатів можна було почути про традиційні християнські сніданки у Верховній Раді і, звісно ж, твердження про те, що наша держава є християнською.

На жаль, антинаука разом із фейковими новинами продовжує активно наповнювати інформаційний простір. Проте в наших силах зробити так, щоб все ж таки переміг здоровий глузд.

Автор_ка:
Уляна Мовчан

Рекомендуем

Новости

follow follow