Переклад статті Дженні Морбер. Авторка живе у Ферфаксі, Вірджинія та пише про наукові дослідження, які найчастіше стосуються смерті, сексу та роботів.
Систематичного вивчення зворотного зв’язку у сексі до образливого мало. Ця нестача необґрунтована, зважаючи на те, наскільки поширеними є сексуальні проблеми і наскільки часто їхню причину можна простежити до повторюваних порушень петель зворотного зв'язку.
Ви коли-небудь замислювалися, чим секс схожий на термостат? Не те, щоби місце для сексу було в бежевій коробочці на стіні (чи нехай, ніхто нікого не засуджує), але є певні разючі подібності. Головним складником є зворотний зв'язок.
І секс, і термостат залежать від петель зворотного зв'язку. Працюють вони ось так:
Ось, наприклад, ваш термостат. Він вимірює температуру повітря, а потім вмикається чи вимикається, коли температура перетинає задану точку. Дія нагрівача чи кондиціонера впливає на температуру, яка вже впливає на майбутню дію.
І так далі — нескінченно чи доки не сядуть батарейки.
Люди не часто думають про секс, як про петлю зворотного зв'язку, але це, напевно, одна з найпотужніших та найуспішніших петель усіх часів. Звісно, безліч речей можуть піти не так та йдуть, але, загалом, люди продовжують займатися сексом. Їх навіть складно примусити припинити ним займатися. І в цьому вся справа.
Секс використовує позитивний зворотний зв'язок. Слово "позитивний" не дорівнює задоволенню; воно означає, що результат посилює вхідний сигнал. Ви щось робите. Вам це подобається. Ви хочете такого побільше.
Або, трохи докладніше, стимуляція ерогенних зон передається в мозок, який реєструє задоволення, спонукаючи вас продовжувати приємну діяльність, яка призводить до більшого задоволення, і так далі, поки оргазм не каже, що йому досить.
Людське тіло сповнене петлями зворотного зв'язку — для болю, зростання, відновлення, руху, балансу, голоду й так далі. Науковці часто досліджують біологічний зворотний зв'язок, і психотерапевти, безумовно, заохочують до ефективного спілкування, але систематично сексуальну відповідь майже ніхто не вивчає. Ця нестача необґрунтована, зважаючи на те, наскільки поширеними є сексуальні проблеми і наскільки часто їхню причину можна простежити до повторюваних порушень зворотного зв'язку.
Якщо ви, скажімо, мастурбуєте на самоті, петля зворотного зв'язку дуже проста. Ви робите більше того, що приємно, й менше того, що не приносить приємних відчуттів. Але секс з іншою людиною може створити петлю, яка неправильно закривається — партнер_ка не отримує зворотного зв'язку, який може правильно вплинути на подальшу дію. Це інженери називають системою з великою кількістю помилок.
Проблема в тому, що коли сексом займаються дві (або більше) людини, зворотний зв'язок засновується на вторинних підказках. Як у термостаті, який встановили поруч із вікном, з якого тягне холодним повітрям: якщо сигнали, що надходять, неточні, годі й очікувати приємних результатів.
Взагалі, передбачається, що деякі статеві реакції у відповідь на стимулювання (такі як збільшення кровотоку й лубрикації) вказують на сексуальне збудження. Але лабораторні дослідження показують, що людям іноді властиві такі генітальні реакції, навіть коли вони повідомляють, що не збуджені, або навіть відчувають огиду. Буває і навпаки — люди відчувають суб'єктивне сексуальне збудження без генітальної реакції.
Цікаво, що кілька досліджень показали, що "кореляції між сексуальними відчуттями та генітальними реакціями [генітальним зворотним зв'язком] у жінок нижче, ніж у чоловіків.” У метааналізі 2010 року відома дослідниця сексуальності Мередіт Чіверс і її колеги прийшли до висновку, що "майже у всіх порівняннях чоловіки демонстрували більш високі суб'єктивні генітальні кореляції, ніж жінки”. Люди різної статі відрізняються в плані інтерпретації фізичного зворотного зв'язку.
На суб'єктивний досвід жінок сильніше впливає контекст: я в безпеці? Як я ставлюся до цієї людини? Це соціально прийнятно? Це означає, що у жінок петля зворотного зв'язку містить множинні вхідні сигнали, отже існує більше шансів на те, що щось піде не так.
Оскільки тіло настільки сповнене співзалежних петель зворотного зв'язку, вивчення біологічних систем неймовірно ускладнене. Ми досі не до кінця розуміємо неймовірно важливе явище оргазму або чому секс з постійн_ою партнер_кою може набриднути. На жаль, секс набагато складніший, ніж ваш термостат. Й, окрім того, його складніше досліджувати.
Читайте: Наука збудження. Як врятувати ваш секс
Тим не менш, існують спроби систематичного вивчення сексу, щоби ми могли краще зрозуміти, як це працює. Один зі способів дістатися проблеми — засунути людей в середину МРТ, сказати їм мастурбувати до оргазму і дивитися, що відбувається в їхньому мозку протягом усього процесу. Дослідники сподіваються, що, спостерігаючи за кровотоком через мозок у режимі реального часу, вони можуть дізнатися більше про те, коли, як і чому люди відчувають оргазми. Дослідники хочуть краще зрозуміти петлю зворотного зв'язку, як тіло відповідає на стимули на шляху до й під час оргазму і що змінюється, коли все повертається до норми.
Деякі дослідники сподіваються використовувати такі дані з МРТ-дослідження як свого роду терапію. Дослідники сподіваються, що спостереження за процесами у власному мозку під час мастурбації допоможе людям, яким важко досягти кульмінації.
Метод, який називають нейробіокеруванням, найчастіше використовує електроенцефалографію, або ЕЕГ, і ним намагаються лікувати різні проблеми: від розладів уваги та поведінки до мігрені. Йому дісталася своя частка критики. У своїй основі нейробіокерування прагне закрити петлю зворотного зв'язку, щоби система (в даному випадку людина) працювала більш плавно. Кращі петлі зворотного зв’язку теоретично мають призвести до кращого сексу.
Але здорове сексуальне життя залежить не тільки від позитивного зворотного зв’язку. Нам також потрібний негативний зворотний зв'язок після сексу, щоби ми й щось інше робили — їли, спали й ходили на роботу. Негативна відповідь є важливою частиною численних систем регулювання тіла. Так, наприклад, якщо кров'яний тиск піднімається вище нормального рівня, мозок вживатиме заходи, щоби повернути його до норми. Ваш термостат слугує іншим прикладом негативного зворотного зв'язку.
У сексі негативний зворотний зв'язок, що неправильно функціонує, може призвести до гіперсексуальності — нездатності пригнічувати сексуальні фантазії, спонукання й поведінку. І хоча Американська асоціація психіатрів наразі не класифікує гіперсексуальність як розлад, кілька дослідників підтримали її додавання до стандартної класифікації психічних розладів, яку використовують фахівці в області здоров'я в Сполучених Штатах, the DSM.
Згідно зі статтею в журналі Psychiatry, серед наслідків компульсивної сексуальної поведінки можуть бути підвищений ризик ЗПСШ, фінансові втрати, вищий ризик незаконної діяльності, навантаження на родини та міжособистісні відносини, викривлене розуміння близькості, а також особистий сором і провина. Багато наукових статей вказують на паралелі між контролем сексуальних імпульсів і наркотичної залежності.
Було б непогано, якби можна було зсередини спостерігати, як працює людське тіло. Складність біології приголомшує, але я думаю, що це не випадково, що подібні проблеми часто мають схожі рішення.
Можливо, секс-терапевтам варто запросити інженера для консультації. Чи інженерам варто трохи розширити горизонти та приділяти більше уваги сексу — одному з найглибших людських питань.
Наступного разу, коли побачите термостат, підморгніть йому. Ви знаєте, що там відбувається.
