Пару тижнів тому вступила у полеміку у коментарях до рекламного ролика Veterano Pizza Mariupol в якій демонструвалися сідниці дівчини, що робить замовлення.
Серед відповідей опонент-ів/-ок був увесь стандартний набір: то в мене немає сексу, то в мене немає красивих сідниць, і я заздрю, і що поганого в тому, що жінки привабливі, чому б не показати. Мене відправляли дивитися календарі Піреллі – і справді, чому б не виправдати сексуальну об’єктивацю у рекламі піцци в Маріуполі тим, що весь світ так робить.
Зв’язок сексуальної об’єктивації жінки у медіа, харрассменту та сексуального насилля (я зараз говорю лише про аспект особистої безпеки, професійний план, самооцінка – окрема розмова), може бути для деяких неочевидним. Здавалося б, як обговорюючи груди колежанки віч-на-віч ("ябвдул") можна сприяти дегуманізації жінки в суспільстві?
А так, що споживацьке ставлення до жіночого тіла відтворюється століттями. Підсвідомо ми всі зчитуємо: те, що демонструється разом з товаром і як товар – можна взяти і використати, не питаючи згоди товару (об’єкту). Максимум – це згода його власника. Звідси всі ці батьківські настанови "не ходи ввечері сама", "хай тебе хлопець проведе".
Це по суті, те ж саме, що і архаїчно-патріархальна традиція, згідно з якою жінка могла виходити з дому лише у супроводі чоловіка-опікуна або тіток-матерів-гувернанток.
Не така вже і архаїка, раз у 2018-ому, нас з Катєю, які прийшли на рейв удвох, можуть сприйняти як об’єкти сексуального інтересу без власника, кордони яких можна безперешкодно порушувати, бо "как же это такие красивые девушки без парней".
А якщо дєвушки ввічливо дають зрозуміти, що спілкуватися не хочуть, то це ж, ясно – ломаються. Найсумніше у цій ситуації, що вночі у незнайомому місті нам з Катєю було дуже страшно, і єдиним спасінням від загрози стала компанія інших чоловків, які взяли нас "під опіку". Бо наша недоступність могла бути виправдана лише наявністю інших власників об’єктів.
Так от, коли хтось пише про те, як задовбали недотрахані феміністки, у всьому вбачають образу, навіть у красивій попі в рекламі піцци, хочеться пояснити, що такими діями ви щодня наражаєте мене і всіх жінок на фізичну небезпеку.
Я не хочу боятися жити, я не хочу, щоб моє "ні" пропускали повз вуха, не хочу думати, а як не спровокувати, не хочу шукати патронів, які проводжатимуть мене вночі. Подумайте про це, будь ласка.
