Poly Chain: В Києві вечірки тривають до 10 ранку, у Польщі всі розм’якають о 5

Чим схожі рейви Варшави і Києва та що подобається музикантці в українській електронній сцені.
196 31.01.19 14:40
У інтерв’ю ми поговорили про різні музичні формації, життя у Польщі та зв’язок активізму та музики.
У інтерв’ю ми поговорили про різні музичні формації, життя у Польщі та зв’язок активізму та музики.

Напередодні вечірки Oracool Update взяв інтерв'ю у однієї з музиканток - Олександри Закревської, відомої як Poly Chain. Олександра 6 років жила у Польщі і лише нещодавно повернулась до Києва.

За ці роки вона стала відомою музичною продюсеркою, видала вініловий ембієнт-альбом Music for candy shops на лейблі Transatlantyk, сприяла налагоджуванню тісніших зв'язків між українською та польською електронними сценами. У інтерв’ю ми поговорили про різні музичні формації, життя у Польщі та зв’язок активізму та музики.

Фото - Karol Komorowski ©
Фото - Karol Komorowski ©

Ти відносно недавно повернулась жити до Києва з Польщі, де прожила цілих 6 років. Що спонукало тебе переїхати назад?

Так склалося, що я вже зіграла лайви і djсети у Польщі на всіх кльових вечірках, майже в усіх можливих клубах, на великих і менших фестивалях, проте це не дало мені можливості займатися тільки музикою.

У мене була карта резидентки Польщі, і мій контракт із державою передбачав наявність офіційного працевлаштування, а в разі втрати місця роботи я мала лише 30 днів на пошуки нового. Я спробувала кілька агенцій як дизайнерка, але жодна з них мене не влаштовувала. Пригнічувало або ставлення колег, або заробітна плата, або брак розвитку чи його блокування. Це спричиняло стрес через фінансову залежність від роботи, адже я утримувала себе сама. Звісно, я можна б спробувати піти працювати у бар і змінити квартиру на дешевшу, але я не бачила у цьому сенс.

Остання кльова ініціатива, до реалізації якої я долучилась – це арт простір U A. Назва не має нічого спільного з Україною, це скорочення від “u Аgatona”. Це була галерея і музична платформа у приміщенні у центрі Варшави. Ініціативу заклав польский артист і кухар-ентузіаст Кароль Коморовський, котрий запросив мене у якості музичної кураторки. Мені вдалося зробити дуже велику кількість камерних івентів за короткий період часу. Зокрема ми також запрошували Мокрі Дерева і Володимира Гнатенко на резиденціїні програми. Це все було досить по-аматорськи але щиро.

Невдовзі після старту Кароль перерахував усі наші фінансові можливості і вирішив закрити місце, оскільки воно не могло утриматись самостійно за гроші з концертів, невеликої гастрономії і бару. Після закінчення цього проекту я зрозуміла, що далі залишатись там далі мені стало вже не цікаво. Водночас, у Польщі залишилось дуже багато коханих друзів, це єдине за чим я сумую.

А в Києві, на твою думку, можна займатись лише музикою, чи потрібно заробляти додаткові гроші на інших роботах?

Це нестабільна робота і не кожному це підходить. Але якщо грати за кордоном на зміну і в Україні то нормально.

Які твої враження від місцевого повсякдення?

З побутового сьогодення мене дуже бісить транспортна система, дороги, неприбране і не відсортоване сміття. Я народилась і виросла в Києві і, щиро кажучи, мені боляче, що моє місто таке занедбане. Але все, що я можу зараз із цим зробити – це написати на цю тему ще один трек.

Чи є у тебе якісь плани чи мрії, які б ти хотіла втілити тут, у Києві?

Є декілька ідей, але я не можу зараз про це сказати публічно. І треба спочатку закінчити музичний матеріал, а потім братись за інші справи.

Зараз ти пишеш свої відповіді наразі з Нмеччини, не думаєш про переїзд до цієї чи ще якоїсь країни?

Я їзжу до німеччини з 12 років і навіть володію мовою на базовому рівні, бо вивчала її ще у школі. Зараз я не планую переїзд, але не виключаю такої можливості. Мене також дуже надихає голандська сцена.

Фото - Oliwia Szanajca-Kossakowska ©
Фото - Oliwia Szanajca-Kossakowska ©

Ти пишеш ембієнт і, водночас, граєш танцювальні dj-сети. Чи не плануєш також і сама обзавестись додатковою технікою і писати танцювальну музику?

Послухайте на Soundcloud мій останній трек, він як раз танцювальний. Додаткова техніка щоб писати треки мені не потрібна, але щоб виступати з цією музикою у форматі лайв – так звичайно, я б хотіла придбати ше трохи інструментів. Зараз я використовую з Korg Minilogue, RollandTB03 i Prophet 08.

Зважаючи на твоє тривале проживання у Польщі з одного боку, та включеність в українську електронну сцену - з іншого, мені цікавий твій погляд на розвиток локальної клубної/рейв-культури? Які сильні чи слабкі риси ти помічаєш у ній?

У Києві дуже цікава атмосфера на вечірках, мені імпонує, що вони можуть тривати до 10 ранку, в той час як у Польщі всі розм’якають о 5й. Тут дорогий вхід на вечірки, але це теж нікого не зупиняє. Крім цього, у Києві платять нормальні гроші за роботу локальним діджеям, і це дуже важливо для розвитку сцени, адже платівки і музичні інструменти не падають із неба.

Коли я повернулась у Київ, друзі з колективу ШЩЦ запросили мене зіграти на їх дні народженні. Мені дуже сподобався новий звук в Otel’ і я чекаю з нетерпінням на свій наступний гіг у цьому місці 1 березня на вечірці Shuffle, на якій цього разу гратимуть самі дівчата.

У Києві та Варшаві також було два дуже схожих місця - Euphemia та Эfir, вони виконували однакову функцію: збирали цікаву публіку і створювали дружню атмосферу, що сприяла розвитку андерграундної експериментальної сцени. Дві ці ініціативи полегли через джентрифікацію.

Які ще локальні музичні формації, тусовки чи особистості тобі близькі й чому?

Перше місце для мене займає Heinali. Ми навіть зустрілися один раз на джем-сесію, з чого вийшов би цікавий матеріал, але через мої подорожі ми ніяк не можемо зібратися знову. Дуже кльова камерна ініціатива “Ухо”, круто, що з’явились гей-вечірки Veselka з нормальними хедлайнерами. Рік тому я робила івент разом із ШЩЦ у Варшаві – цих хлопців я також дуже люблю як діджеїв і як друзів. А на все інше я ще не встигла сходити.

У Варшаві ти грала на політичному протесті проти Орбана під Угорським консульством, приймала участь у відкритті виставки Варшавської бієнале на тему популізму та у події у Білорусі на тему революцій. Чи можна назвати тебе політично ангажованою музиканткою, художницею, і якщо так - що це означає для тебе?

З Орбаном і Угорщиною це дуже інтимна історія. Моя близька подруга Анна, що зараз мешкає у Варшаві і має угорські документи дуже багато розповідала з перших вуст як виглядають події в Угорщині, і я переживала, щоб їй не довелось повертатись. Назватись гучним словом активістка, напевне, не маю права, бо я нічого з цих речей не організовувала, а просто приходила на запрошення і заради підтримки ініціативи своїх друзів. Зокрема цей протест організував Яцек Плевицький, котрий стоїть за серією вечірок і лейблом Brutaż. Він також організував протест під посольством Грузії.

Постер вечірки Oracool

Вже зовсім скоро ти виступатимеш у Києві на вечірці Oracool, на якій грають переважно дівчата. Феміністична повістка також є близькою для тебе?

Oracool мене запросили з живим виступом як хедлайнерку ще рік тому, мені все дуже сподобалось і я погодилась зіграти ще, цього разу в форматі dj-сету. Я також часто грала і співпрацювала з Польским феміністичним колективом Oramics, але не є частиною цього угруповання.

Автор_ка:
Назарий Совсун

Рекомендуем

follow follow