Соціум, де трендом є повага та гордість за людей та вчинки, вдячність за любов і підтримку, - це про фемінізм.
Сестринство - це не просто взаємодопомога чи солідарність між жінками, це потужна сила, яка здатна змінити світ на краще. Саме цьому присвячений фотопроект Іванни Гавлюк.
Робилячи знімки на плівку фотоапарату 30-х років і проявляючи негативи, Іванна вирішила написати тим, хто ще не розібрався з терміном "фемінізм", але має цікавість.
Давно не писала слів не для свого рота, а для клавіш віртуальної пам'яті. Пишу я гімн життю, як вмію, як я можу.
Останнім часом ми стали схожі на вояк в сучасному образі освічених людей. Ми стали більш політизовані, ніж були коли-небудь до.
Чомусь політика так глибоко влізла в мистецтво та все оточуюче, що часом це заважає насолодитися на повну тим, що є прекрасним.
Дар'я, мицкиня
Ковтнути найбільше того, що стало в тренді. І для мене було б ідеальним життя в моєму соціумі, де трендом залишається повага та гордість за людей та вчинки, вдячність за любов і підтримку.
Акуліна, діджейка, дизайнер
Не зважаючи на стать, не зважаючи на стан, не зважаючи на вік чи колір помади, що залишилась у чужих губах. Цей ідеальний світ настане лиш як кожен з нас повірить у любов, у те, що можна, у те, що і тебе.
Юля, адміністраторка офісу
Пишу я гімн життю очами цих дівчат. Всі стали у свій час в моїх думках. У кожної є власна доля, що навряд чи стане частиною когось із інших з них.
Кожна є індивідуальна і неповторна. Ось цю красу показую, як бачу я її в своєму серці.
Жанна, студентка
Коли всі фото проявили і я змогла дати можливість оцінити себе дівчатам, - зіткнулася із великою проблемою - багатьом дівчатам не сподобалося своє відображення в світлині.
Софія, у неї дідусь із Китая
Це жах для мене. Це страх для нас і всього жіноцтва. Як можна не любити ту, що буде поруч все життя?
Як не цінувати ту, що дала нам можливість проявляти свої бажання і дарує нам безмежний рух?
Наталія, бібліотекарка
Та все ж були дівчата, що сприйняли сам факт фото із фотоапарату 30-х років на плівку.
Вони побачили свою красу навіть через розріз візуального часу. Моя любов до кожною залишиться незмінною.
Наталія, дієтологиня
В дитинстві у мене та у брата було по горіху.
Освоювали свої дерева так, як кожному хотілося. Якось брат вирішив зрізати із свого горіха гілку. Мовляв, робить для мене гойдалку. Гілка повисла над землею і брат як завжди з насмішкою запросив гойдатися. Гойдалася на гілці десь із півметра над землею. Зірвалась гілка. Упала я.
Я вірю людям, бо більше нічієї мови не розумію.
