Чи можливо бути феміністкою у правому середовищі? На це запитання відповісти доволі складно, враховуючи те, що далеко на кожна жінка, яка вступає у праву організацію чи партію, має сміливість відкрито висловлювати думки та погляди, які суперечать прийнятим у таких установах принципам.
Жінка у такому середовищі зазвичай зазнає великого тиску як з боку своїх спільників-чоловікив, так і з боку інших жінок, які знайшли щастя у моделі світогляду, запропонованій цими чоловіками, і не мають бажання шукати або взагалі приймати можливість існування альтернативи.
Update вирішив дослідити це явище трошки детальніше, щоб зрозуміти, що саме перешкоджає жінкам відстоювати свої права в Україні, яка переживає підйом націоналістичної ідеї. Тому ми поговорили про це з Ніною Тимків, яка досліджує це питання як з історичної, так і з соціологічної сторони.
"Вмостившись у кріслі, неодноразово сперечалась з представниками правих сил на різноманітних форумах щодо бачення ролі української жінки у сучасному суспільстві. Неодноразово мені доводилось чути фразу: "Йдіть почитайте розумну жінку!", після чого мені кидали посилання на статтю, яка написана жінкою.
Мимоволі тоді згадувала Марту Богачевську-Хом'як - історика, фахівця із суспільних процесів у Галичині ХIХ ст., яка зазначила: "Наші славні чи менш славні "батьки народу" починали твердити, що вимагається від жінки й говорили вони це від імені жінки. За їхніми словами, головна функція жінки - це дітей народити або вдома сидіти". Саме так пані Марта охарактеризувала український націоналізм минулого століття у відношенні до прав жінок.
Як бачимо, з того часу майже нічого не змінилось. Націоналісти й далі активно використовують самих жінок для пропагування власного бачення ролі жінки у суспільстві. Якщо зайти на сайт "Бандерівець", то там розміщені тільки "правильні" статті, авторами яких є жінки. Протилежної жіночої думки там годі й шукати.
Це перша причина, яка вказує на помилковість рішення вступати дівчатам у праві організації.
Друга - це ідеологічний аспект правої ідеології.
Одним з ідеологів українського націоналізму є Юрій Липа, який описує образ жінки-берегині, що повинна посісти місце у правому українському суспільстві. Це жінка, яка займається творчою працею, доглядає дітей та наповняє свій дім любов'ю. Або ж, перефразуючи, - це берегиня домашнього вогнища, якій забороняється займатись військовою справою чи якоюсь іншою чоловічою роботою.
На думку філософа, віддаючи значну частину своїх прав, жінка повинна отримати шану та повагу від чоловіків.
Третя причина - це проблема протистояння сексизму і дискримінації жінок у правому середовищі.
Власне, праве середовище - не єдине в Україні, де жінки можуть зазнавати утисків чи співпрацювати з чоловіками, які вважають, що місце жінки на кухні.
Але зрештою, не в усіх правих уявлення щодо становища жінки у суспільстві відповідають баченню Юрія Липи. Тобто, трапляються й такі, що вважають рівність прав чоловіка й жінки нормою.
Проте є лінія партії і ідеологічний аспект, які вказують на необхідність обмеження прав жінок шляхом добровільної згоди самих жінок.
Пояснюю: це випадок, коли активно використовують "правильну" думку жінок, щоб закрити рота тим їх опоненткам, які виступають проти обмеження своїх прав. Жінкам нав'язують певний взірець "правильної" поведінки "правильної" жінки.
У такій ситуації протистояти дискримінації і сексизму доволі важко, бо таке середовище пригнічує прояви жіночого спротиву. Пригнічує спроби жінок хоча б заявити про дискримінацію, адже знайшлись ті, хто заперечив факт її існування взагалі. І заперечили самі ж жінки, сказавши, що вони щасливі".
