Пригадую, як в часи, коли добігали до кінця події на Майдані, на Прикарпатті активно почали створювати загони із молодих чоловіків для патрулювання вулиць. Проте благородна мета часто викликала негативне ставлення у населення. Люди боялись молодиків спортивної зовнішності із закритими обличчями, які групами ходили вечірніми вулицями.
Згодом, коли стали відомі імена осіб, що входили у ці групи, гостро постало питання про необхідність провести люстрацію у Самообороні в Івано-Франківській області. Саме ця організація й взяла на себе допоміжну функцію по забезпеченню правопорядку на вулицях міста. Проте не подбала про належний відбір кандидатів до лав "дружинників".
Власне, негативне враження виникло й після перегляду маршу "Національної дружини" у м.Києві, яке було зумовлене саме закритими обличчями його учасників. Не зрозуміло з якою метою хлопці із "Національної дружини" ховають свої обличчя, адже загроза безпеки та життю їхніх родин через такий рід діяльності відсутня. Тому такий підхід до роботи здатен викликати відчуття небезпеки у громадян, які на вулиці побачили "дружинників" зі схованими обличчями й без необхідних пов’язок на рукавах. Люди не розуміють, для чого ховати своє обличчя, якщо основною функцією "дружинників" забезпечувати правопорядок на вулицях міста, а не його порушувати.
Власне, й не менш цікавими є погляди "дружинників" на гендерне насильство та сама ідеологія, яку вони в своїй більшості сповідують.
Як відомо, ГО "Національна дружина" створили колишні "азовці" й залучили до лав своєї організації саме представників з "Азову". Отже, розглянемо два ключові моменти: ідеологія "Модерного націоналізму" й проблема гандерного насильства у розумінні правих українських рухів.
"Модерний націоналізм" - це класичний донцовський український націоналізм, який пристосований до сучасних викликів суспільства та світу. Проте тут варто наголосити на ознаках нацизму у цій ідеології.
1. Етнічне розуміння терміну "нація" та дискримінація верств населення за етнічною ознакою.
Нація в етнічному розумінні – це етнос, який прагнув здобуття та побудови власної держави.
Згідно "Націократії", яка входить в ідеологію "Модерного націоналізму", тільки представники "титульної нації" (тобто етносу, який створив свою державу) мають прово бути обраними на виборах до рад місцевого самоврядування чи парламенту країни. Тільки вони мають право займати державні посади.
2. Різниця між нацизмом і націоналізмом полягає саме у розумінні значення "нації" та відношення до інших верств населення за етнічним принципом.
Націоналізм дозволяє тлумачення "нації" як самовизначення людини. Тобто, людина, яка любить країну в якій вона проживає, бажає їй процвітання та незалежності може вважатись націоналістом, незважаючи на етнічне походження. Саме на патріотизмі робиться акцент, а не на етнічному походженні.
При демократії людина може не любити країну у якій вона живе, мати кілька громадянств, оскільки акцент у цій ідеології робиться на свободі особистості. У лівій ідеології поняття "нації" нівелюється та розмивається національна ідентичність. Нацизмом категорично не сприймається вище згадані розуміння "нації".
Тобто, українським націоналістом, який повинен входити до складу національної еліти, повинен бути етнічний українець. Саме еліта повинна правити країною.
Навмисно не вживала фемінітив до слова "українець", бо у цій ідеології місце жінки в управлінні державою відсутнє.
Тому закиди з боку ЗМІ "Азову" про нацизм не безпідставні.
Оскільки вони сповідують традиціоналізм, то секс у їхньому розумінні може бути тільки між жінкою та чоловіком, які неодмінно повинні створити міцну сім’ю, де народяться багато дітей.
Одностатевий секс викликає гостре засудження, а негетеросексуальна орієнтація людини – викликає агресивне несприйняття у прихильників традиційних цінностей.
Добре пригадую, протести та невдоволення націоналістів у питанні ратифікації Стамбульської конвенції в Україні. Їх обурювало, що згідно нею під захист підпадають й представники ЛГБТ-спільноти, які повинні піддаватись загальному засудженню, а не законодавчому захисту.
Мені доводилось, навіть, читати заклики на просторах інтернету до фізичного насильства над гомосексуалами з боку націоналістів, з метою захисту традиційної української сім’ї.
Власне, й насильство над жінкою також часто виправдовується. Мовляв, сама винна, що обрала собі поганого чоловіка, що не покинула його, що почав пиячити та бити.
І тільки у дуже рідкісних випадках під засудження підпадає чоловік. Тобто, коли серед білого дня відбулося згвалтування дівчини десь у кущах біля під’їзду будинку, яка була одягнута у довгу широку спідницю й блузку з довгими рукави й манжетом під шию, то для гвалтівника вимагають суворого покарання.
Тому думаю, що нічого хорошого з діяльності "Національної дружини" не вийде, оскільки відсутнє уявлення про верховенство право та свободи особистості.
На жаль, досить часто доводилось спостерігати у представників правих сил переконання того, що мораль вища і важливіша за право і закони. Про їхню "мораль" я описала вище.
Ніна Тимків, політологиня, дослідниця українських правих групувань
