У суспільстві, де любов до своєї статі досі сприймають як щось ненормальне, прийняти себе і свою сексуальність виходить не у всіх.
Внутрішня гомофобія вимотує людину, змушує витрачати колосальні ресурси, щоб вжитися в роль "нормальності", яку їй нав'язує суспільство.
У цьому спецпроекті розставляємо крапки над і у темі сексуальної оріентації, гендерної ідентичності, камінг-ауту та подоланні внутрішньої гомофобії.
Дуже часто слово "гендер" використовується як синонім слова "стать". Але як мінімум з 1960-х років цей термін набув іншого значення, завдяки чому стали помітні відмінності між статтю і гендером.
Сьогодні, дивлячись на світ з феміністської точки зору, ми можемо говорити, що поняття "стать" слід застосовувати для опису біологічних характеристик людини, а "гендер" варто розглядати як термін, що описує соціальні атрибути особистості.
Іншими словами, біологічна стать - це про різні хромосоми, гонади, гормони. А хлопчик чи дівчинка - це вже про гендер, який вам приписали вже при народженні.
"Чоловічі" та "жіночі" традиційні ролі, способи поведінки, сфери діяльності і пов'язані з усім цим установки - все це відноситься саме до гендеру, а не до статі.
Коли говорять, що дівчатка носять сукні, а хлопчики - штани; що жінки - "прекрасна стать", а чоловіки - "сильна стать"; що жінці головне вдало вийти заміж, а чоловікові стати крутим босом; і багато інших подібних речей - це традиційні стереотипні уявлення, що стосуються жіночого і чоловічого гендеру.
Відокремлювати гендер від статі стали порівняно недавно - в 70-х роках минулого століття, коли завдяки феміністським дослідженям стало ясно, що гендерні прояви розрізняються в різних культурах, різних цивілізаціях, а також дуже змінюються з ходом історії. Таким чином, вони не є наслідком якогось особливого "жіночого" і "чоловічого" будови мозку, як вважалося раніше, а обумовлені пристроєм суспільства.
Якщо повернутися до гендеру, то більшість людей визначають свої ідентичності як чоловічі або жіночі. Однак буває і так, що людина відчуває для себе чужим (або не відчуває в повній мірі своїм) як чоловічий, так і жіночий гендер, і визначає свою ідентичність як-то інакше. Такі ідентичності називаються "небінарнимі", що показує їх вихід за рамки традиційної гендерно-бінарної системи.
Серед небінарних ідентичностей можна виділити такі:
Андрогін. Особистість, яка визначає свою ідентичність як що знаходиться між жіночою та чоловічою, що поєднує в собі якості обох гендерів.
Бігендер. Тут також поєднуються прояви чоловічого і жіночого гендеру, але на відміну від андрогіна бігендер проявляє їх поперемінно, часто в залежності від ситуації, кола спілкування або інших зовнішніх факторів.
Гендерквір. Цим словом часто називають себе люди, які в принципі не хочуть визначати себе через категорії "чоловічого" і "жіночого". Вони часто не просто виходять за рамки бінарних уявлень про гендер, а й навмисно кидають їм виклик, що виявляється в зовнішності і в поведінці. Іноді, втім, гендерквір може бути більше політичною ідентичністю, коли людина підтримує ідеологію небінарності, але не обов'язково проявляє її через власну гендерну експресію. Також в деяких випадках термін скорочують до просто "квір", хоча спочатку квір більше пов'язують з небінарним сприйняттям сексуальності.
Гендерфлюід. Цю ідентичність можна вважати розширеним варіантом бігендер: якщо там сприйняття свого гендеру "скаче" туди-сюди від чоловічого до жіночого, то тут воно може зовсім "вільно плавати" і приймати найрізноманітніші форми.
Агендер. Ця ідентичність стоїть осібно, оскільки передбачає заперечення гендеру як такого. Часто такі люди прагнуть домогтися "внегендерності" також і в зовнішності, максимально згладивши видимі статеві ознаки, а також дотримуючись унісекс-стилю в одязі.
Читайте, як сексуальна флюідность кидає виклик як традиційним, так і альтернативним уявленням про сексуальність
Це лише кілька прикладів відомих гендерних ідентичностей, але насправді їх може бути набагато більше. Тим більше що іноді люди не бажають прив'язуватися до вже існуючих понять і придумують собі назви самі.
Це збірний термін для позначення явищ, коли самовідчуття належності людини до певної статі чи гендеру не збігається з її біологічною чи "офіційною" статтю за паспортом. Вона є літерою Т у відомому акронімі ЛГБТ, який поєднує лесбійок, геїв, бісексуалів і трансгендерів – тобто людей, що належать до меншин за ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності.
Трансгендерні люди - це ті, хто змінюють або прагнуть змінити параметри своєї статі або гендеру, виходячи зі своєї гендерної ідентичності.
Все, що ви хотіли знати про трансгендерів, але не знали, як запитати, ми зібрали в один текст Трансгендерність від ЧЖ до Х
Сексуальна орієнтація — один із п’яти компонентів сексуальності (чотири інших компоненти: біологічна стать, ґендерна ідентичність, ґендерна роль, сексуальна ідентичність), який визначається як більш-менш постійний емоційний, романтичний, сексуальний або еротичний (чуттєвий) потяг індивіда до інших індивідів певної статі.
Гетеросексуальність — потяг тільки й виключно до осіб протилежної статі (гетеросексуальні люди);
Гомосексуальність — потяг тільки й виключно до осіб своєї статі (ґей і лесбійки);
Бісексуальність — потяг до осіб як своєї, так і протилежної статі, не обов'язково однаково і не обов'язково одночасно.
Пансексуальність — потягу до людей незалежно від їх гендерної ідентичності та біологічної статі.
Сапіосексуальність — важливим для потягу до партнера є інтелект у будь якому його прояві.
Амбісексуальність — байдужість до сексуальної приналежності партнера чи партнерки.
Орієнтація не пов’язана з гендерною ідентичністю, наприклад, трансгендерна людина може бути гетеросексуалом або геєм таким же чином, як інша людина може бути гетеросексуалом або геєм. Тим не менше, ці два аспекти ідентичності часто пов’язані між собою людьми і впливають на те, як сприймають лесбіянок, геїв, бісексуалів і трансгендерних людей (ЛГБТ).
У нашому житті ми часто використовуємо поняття "нормально" і "відхилення". Дуже рідко ми замислюємося над тим, що саме ми вкладаємо в ці речі.
Норма - це звід правил поведінки в суспільстві. А суспільство має властивість змінюватися, відповідно, і його правила також повинні трансформуватися. Й часто за цією трансформацією не встигають.
Те ж саме можна сказати і про сексуальну орієнтацію та гендерну ідентичність. Якщо ми звикли з дитинства, що гетеросексуальність - це єдина можлива манера поведінки, то все інше будемо вважати ненормальним. По суті, будь-яка сексуальна орієнтація є нормальною, тому що це про домовленості.
Нажаль в Україні дуже часто можна почути риторику мовляв "з якого такого права ЛГБТ вважається нормою?".
Для початку хотілося б пояснити, що за рішенням Всесвітньої організації охорони здоров'я від 1990 року гомосексуальність була виключена з міжнародною класифікацією хвороб. І це рішення було обгрунтовано безліччю наукових досліджень, які свідчать про те, що бути геєм, лесбіянкою або бісексуалом сумісно з психічним здоров'ям і соціальною адаптацією.
Норми - це про правила, це про прийняті моделі поведінки, і дуже часто через цих норм витікали і відповідні закони. Тому на даний момент в нашому законодавстві є про гетеросексуальність, а про гомосексуальність немає. Одностатеві пари, наприклад, не мають можливості укласти шлюб.
Питання тут не в кількості таких і таких, а в тому, щоб розуміти, що відмінності не є закликом до того, щоб оголошувати когось поза законом.
Коли людина сама за себе вирішує, хто він, як він себе бачить, - це норма. І якщо у вас ваша картинка не збігається з тим, як людина себе позиціонує, то це проблема не цієї людини, а ваша, тому що ваші очі з дитинства налаштовані розрізняти цей бінарний світ, де є тільки норма і відхилення. І з цим потрібно щось вирішувати.
Розділити все і всіх на нормальне і ненормальне дуже просто, а пояснити якесь явище, не використовуючи ці межі, вже складніше.
Більше про переосмислення норм у подкасті Update Poзібрався з Оленою Шевченко
Необхідність приховувати важливу частину вашого життя від оточення вимотує і спустошує, витрачає купу внутрішніх ресурсів і вносить серйозний дисбаланс.
Внутрішня гомофобія вимотує людину, вона витрачає величезні ресурси, щоб вжитися в роль "нормального", яку йому нав'язує суспільство.
Сором, вина, страх розчарувати і бути відкинутим суспільством штовхає людей на самообман. Їх розум винаходить всілякі хитрощі в спробі придушити тягу до своєї статі.
"Я не афішую своє особисте життя", - улюблена виверт розуму тих, хто не може себе прийняти. Боятися зізнатися друзям - крайня ступінь заперечення.
Буває, що люди відкриті тільки близькому колу друзів, а в компанії знайомих роблять все, щоб не виділятися.
Часто такі люди взагалі мовчать про своє особисте життя або називають коханої людини "другом / подругою".
Незважаючи на високу ймовірність негативної реакції, більшість ЛГБТ-людей відзначають позитивні наслідки розкриття себе. З одного боку, це може викликати відторгнення, агресію, а з іншого боку - це бажання бути відкритим, щирим у стосунках з близькими.
Дуже важливо розуміти, що ви завжди маєте право на камінг-аут. Ви маєте право на захист у разі негативних реакцій суспільства. Але задумайтеся - коли ви повинні приховувати свою ідентичність, кому саме ви це "повинні"? Собі, сім'ї, суспільству або, може, державі? Правильна відповідь - нікому.
Ви не повинні приховувати свою сексуальність, особливо якщо брехня і лицемірство вносить дисгармонію в ваше життя.
Будь ласка, оцінюйте здраво, чи є у вас ресурс для того, щоб зробити це прямо зараз і впоратися з наслідками камінг-ауту. Наприклад, чи є у вас місце, де ви можете пожити, якщо знадобитися. Чи є у вас друзі, які вас підтримають.
ПОДКАСТ: Польові дослідження з жіночої сексуальності
Сором, заперечення, вина - ось що відчувають бісексуальні і гомосексуальні люди, коли вчаться приймати свою орієнтацію.
Внутрішня гомофобія (біфобія, трансфобія) - це черв'як, що сидить в мозку мало не кожного представника ЛГБТ + спільноти. Вона проявляється багато в чому: особистому переконанні, що бути ЛГБТ+ - хибно, в приховуванні особистих відносин від світу і сім'ї, в боязні і відразі по відношенню до інших представників ЛГБТ+, в емоційній нездатності почати серйозні відносини, в зверненні до релігійних і психіатричним " фахівцям "по анти-ЛГБТ +" терапії ".
Насправді, список нескінченний, а корінь один: мимовільне сприйняття і прийняття негативних соціальних стереотипів проти себе особисто, що веде до зниження самооцінки і внутрішніх конфліктів. Сором, вина, страх розчарувати і бути відкинутим суспільством штовхає людей на самообман. Їх розум винаходить всілякі хитрощі в спробі придушити тягу до своєї статі.
За цим тягнеться цілий шлейф психологічних розладів: клінічна депресія, тривожність, розлади харчової поведінки, схильність до суїциду.
За різними даними, до 30% молодих представників ЛГБТ + намагаються накласти на себе руки. І це передається повітряно-крапельним шляхом: одне зле слово, один плювок в бік людини, якій і так важко жити з собою, легко можуть штовхнути його в прірву
Ось кілька порад, які допоможуть подолати страх та внутрішню гомофобію:
Будьте відкритими до змін. Ми навчені не думати про свої почуття і не ділитися ними. У нашій країні психологію вважають такий же наукою, як астрологію і читання карт Таро, тому що нам з дитинства прищеплюють скритність. Мовляв, так безпечніше.
Так ось для початку потрібно розібратися в собі і пропустити через себе все, що до цього сиділо в підкірці і заважало жити. Подумайте, наскільки вас обтяжують ваші приховані емоції і наскільки було б легше без всього цього негативу.
Знайдіть собі подібних. Якщо вас оточують негатив і гомофобія (а в нашій країні, на жаль, таке буває часто), не бійтеся прийти на який-небудь ЛГБТ+ івент (наприклад, ИНСАЙТ організовує терапевтичні групи для підлітків і дорослих) і спробуйте поспілкуватись з людьми , які, швидше за все, пройшли дуже тернистий шлях до прийняття самих себе або до сих пір по ньому йдуть.
Добрі люди є і в нашому суспільстві, підтримка - це головне.
Зробіть Coming out. Камінг-аут - це найчастіше важко і травматично. Це процес, який триває все життя.
Звичайно, в Україні зробити камінг-аут - це практично подвиг. Подумайте, чи є у вас у сім'ї або серед друзів людина, якій ви можите довіритися. Пам'ятайте, що, може, ця людина не все зрозуміє, але підтримає все одно.
Сидіти зі своїми думками наодинці - дуже важко, нехай хто-небудь розділить ваші емоції.
Полюбіть себе. Пам'ятайте про те, що ваша ідентичність, якою б вона не була, - не недолік. Вона - частина вас.
Бережить себе. Ми сподіваємося дожити до того дня, коли кожна людина, незважаючи на те, кого він любить і як він виглядає, зможе гуляти по вулицях України і не боятися за своє життя.
А поки бережить себе. Бережить своє здоров'я, як фізичне, статеве, так і психічне. Не бійтеся попросити про допомогу, не соромиться від походу до психолога або лікаря. Ваше життя варте того, щоб бути прожитим.
