Депутати Івано-Франківської облради звернулися до української влади із закликом захистити "інституцію сім’ї" в Україні.
Зокрема, посадовці вимагають вилучити словосполучення "сексуальна орієнтація" і "гендерна ідентичність" з Кодексу законів про працю України та з інших документів, не допустити ухвалення закону про цивільне партнерство та припинити спроби ратифікувати Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству (Стамбульської конвенції).
Катерина Левченко, урядова уповноважена з питань гендерної політики, у інтерв‘ю Громадському радіо висловила своє занепокоєння та наголосила на тому, що звернеться до Служби безпеки України.
На захист традиційних цінностей став секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов. Пан Турчинов написав статтю з присмаком середньовічних цінностей, з влучними заявами у дусі "ЛГБТ прискорюють Армагедон", "Закон божий замість конституції", "християни допомогли Трампу стати президентом".
ЇЇ важко прочитати до кінця (бо дна не існує), але нам це вдалося. Розбираємо на цитат, пояснюємо, що з нею не так, та наполегливо повертаємо у реальність.
"З точки зору ЛГБТ, вони вчинили страшний «злочин», одноголосно проголосувавши звернення до Верховної Ради не допустити ратифікації Стамбульської конвенції з емоційно привабливою назвою щодо захисту жінок, яка за змістом стала маніфестом гендерної ідеології".
"Стамбульська конвенція є, перш за все, документом, сенс якого — у забезпеченні захисту людей від домашнього насильства незалежно від їхньої гендерної ідентичності. Конвенція закликає захистити не тільки жінок, але і тих, хто стає об'єктами ненависті в суспільстві. І врешті, лише за повної ліквідації насильства в країні можна говорити про рівність і рівноправність", — підкреслюють автори конвенції в пояснювальній брошурі.
Сьогодні з 47 країн-членів Ради Європи Стамбульську конвенцію підписали 45 країн, 25 з яких ратифікували документ на національному рівні.
Україна поставила підпис під документом ще 7 листопада 2011 року, але ось на моменті ратифікації українські парламентарії завмерли.
Не минулося і без тиску Ради церков та прихильників традиційних цінностей.
Замість Стамбульської Конвенції в Україні діють закони про запобігання домашньому насильству та захист осіб, які пережили насильство (№ 4952 і 5294), що не мають чітких положень щодо їхньої реалізації.
Так, досі невідомо, за якими принципами буде формуватись кількість притулків для постраждалих від домашнього насильства. Також поліцейські досі не можуть виписувати "термінові заборонні приписи", бо ще не розроблена анкета оцінки ризиків для постраждалих від насильства.
Що ще почитати:
"Якщо говорити про національну безпеку, то одна з реальних загроз для нашої країни — катастрофічне скорочення населення. Захисники традиційних сімейних цінностей, на відміну від організаторів гей-парадів, намагаються протистояти цій загрозі. Міцна повноцінна сім’я, що здатна народити, захистити та виховати дітей, сьогодні один із найважливіших факторів національної безпеки".
В Україні за останні 15 років у 22 рази зросла кількість матерів-одиначок, а кожна п'ята дитина народжується поза шлюбом, як зазначив міністр соцполітики Андрій Рева. 10% подружніх пар розпадаються після 1 року шлюбу і лише одна з трьох пар не розлучається. У 90% випадків діти залишаються жити з матір’ю.
Чи винні у цьому гендерні закони або представники ЛГБТ? Навряд.
Інша проблема — бідність населення. Україна наразі займає 112 місце у світовому індексі процвітання, згідно з дослідженням The Legatum Institute. Близько 60% наших співгромадян перебувають за межею бідності, каже ООН.
Так само при народженні дитини держава невпинно скорочує допомогу. Якщо до липня 2014 року давали 30 тис. грн за першу дитину, 60 тис. грн за другу та 128 тис. грн за третю і наступних дітей, то зараз батьки отримують 41 тис. грн незалежно від того, яка за рахунком дитина в сім'ї.
Причому кошти виплачують протягом трьох років. А допомогу по догляду за дитиною до трьох років і зовсім скасували.
Кожна п’ята сім’я в Україні розпадається через проблеми з алкоголем.
Наразі в Україні 1,7 млн алкозалежних. Нагадаємо і про те, що Україна стабільно займає лідируючі місця в світових рейтингах споживання алкоголю, а за рівнем адикції від спиртного ми входимо в десятку.
"Фактично під прикриттям правильних слів про права людини, толерантність, захист жінок від насилля і т.п., суспільству нав’язується ідеологія неомарксизму".
Політика рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, тобто гендерна політика, є державною політикою України. Тому доволі дивно чути від секретаря Ради нацбезпеки, особливо який був завідувачем відділу пропаганди та агітації обкому комсомолу в радянські часи, заяви про неомарксизм.
Досягнення гендерної рівності — одне із міжнародних зобов’язань України. Ще у 2015 році було затверджено план дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року.
Вона включає у себе забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, попередження та протидію дискримінації, протидію гендерному насильству та інші важливі чинники.
Так само однією з цілей сталого розвитку ООН на 2016–2030 роки є забезпечення гендерної рівності, розширення прав і можливостей усіх жінок та дівчаток. У зв`язку з цим Україною була представлена Національна доповідь 2017 року.
План дій був прийнятий ще у 2015 році, але не минуло і трьох років, як чиновник з Ради безпеки вирішив поставити під сумнів його виконання.
"Конституція і законодавство України надає рівні права для всіх громадян нашої країни, незалежно від їх статі, національності, віросповідання чи особливостей приватного життя. Але українська Конституція та закони не надають особливого статусу жодній соціальній групі і жодних переваг для будь-якої ідеології, не дозволяючи використовувати для її просування державні інституції, тим більше переслідувати тих, хто її не сприймає".
Безумовно та беззаперечно погоджуємось з першою частиною — рівні права для всіх громадян незалежно від статі, національності, віросповідання чи особливостей приватного життя.
Незрозуміло тільки, чому у висновку пан Турчинов наділяє себе та інших прибічників "традиційних цінностей" особливим статусом та чому саме ця група має вирішувати, як жити іншим людям. Навіщо нав’язувати лише одне мислення, один світогляд – традиційно релігійний?
Нагадаємо й про 35 ст. Конституції України, в якій сказано: "Церква та релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа — від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов’язкова".
"Не всі в Україні знають, що перемогу президенту Трампу в США забезпечили мільйони протестантів-християн. Адже він обіцяв не лише створити нові робочі місця, а й повернути до шкіл Біблію, зупинити неомарксистський атеїстичний наступ на справжні цінності".
Якщо подумки повернутись у 2016 рік, ще тоді передвиборчі обіцянки пана Трампа "зробити Америку знову великою" викликали у аналітиків та журналістів зарубіжних ЗМІ побоювання, бо були далекі від гуманізму, свободи і демократії.
Побудова стіни, підтримка антиабортних кампаній та законів проти ЛГБТ — і, як наслідок, прихильність тільки серед білого консервативного населення Америки.
Мізогінні вихваляння Трампа перед колегами тим, як спритно він "домагається" уваги жінок, стали приводом для флешмобу #NotOkay про сексуальне насильство. Навіть якщо до перемоги причетні християни, то тут напрошується натяк на подвійні стандарти.
Чого лише варті багатотисячні акції протесту жінок у перший день роботи 45-го президента.
Наразі триває розслідування ФБР щодо втручання у вибори США Росії, тому дивно читати про християн-протестантів, тим паче без жодних посилань на дослідження.
"Те, що ми називаємо моральним імперативом, по суті є Закон Божий".
Україна — світська держава. Ми маємо Конституцію та закони, які приймає парламент, ці закони обов'язкові для всіх. Навіть якщо вони комусь не нагадують "закон божий".
Бонус-трек: "І ті, хто присвоюють собі право змінювати його на догоду своїм інстинктам і порокам, перетворюючи суспільство на сукупність осіб без статі, без моралі, наближають описаний в Біблії Армагедон. Бо як тільки люди втратять свою сутність, Богом дану ідентичність, перестануть бути мужніми чоловіками і ніжними турботливими дружинами, втратять здатність любити, дарувати життя, ростити дітей, творити добро, людству прийде кінець. І цей сумний фінал буде повний болю і страждань".
З нетерпінням чекаємо на день, коли ті, хто лякають "армагедоном" та "божою карою", самі почнуть жити за біблійними законами: поважати себе та оточуючих, допомагати бідним, не засуджувати інших та любити ближнього.
7 грудня 2018 року Петро Порошенко закликав Верховну Раду прийняти Стамбульску конвенцію.
Пан Турчинов займає посаду секретаря Ради національної безпеки і оборони України, та, як зазначено у законі, "призначається та звільняється з посади Президентом України і безпосередньо йому підпорядковується".
Доволі дивно у цьому контексті чути від пана Турчинова такі промови та заклики проти Урядової Уповноваженої з питань гендерної політики.
На підтримку пані Катерини Левченко виступили Жіночий консорціум України та інші представники громадських організацій, які назвали вчинок Олександра Турчинова агресивним виявом й протидією державній політиці України, урядовим ініціативам, діяльності громадських організацій, які впроваджують рівні права і можливості жінок і чоловіків.
Наразі вони вимагають "публічних вибачень перед пані Катериною Левченко і усіма жінками та чоловіками, які поважають себе, інших та прагнуть демократичного розвитку і процвітання нашої рідної країни".
Так само слова підтримки можна написати на сторінку Уповноваженої з прав людини у фейсбуці.
